info@rusynacademy.sk

         

back

Новым председом СРР – Дюра Папуґа із Сербії

Стрїча матурантів по 60-ёх роках

Дотык iз материньскым словом є красный

Проґрам 10. Світового конґресу Русинів у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія) 4. – 7. юна 2009

Четвертый научный семінарь карпаторусиністікы

На третїм семінарї карпаторусиністікы – тема Підкарпатьской Руси

Котрый день мать быти Днём Русинів?

Сучасность і перспектівы Русинів очами історіка

Одкрывать припадане порохом

Знаме нелем „конґресовати“, але і забавляти ся

маніфестація перед Руськым домом...

Минуло 125 років од народжіня Николая Бескида...

Презідент СР ся стрїтив у США і з Русинами

Чекали сьме на то 55 років

Повны колосы ся долов гнули

ПЕРШЫЙ СВІТОВЫЙ РУСИНЬСКЫЙ МАШКАРНЫЙ БАЛ

Достойна акція в книжніцї Словеньского народного музею...

Презентація Русинів Словеньска у Празї

Історічна подїя: Отворїня першой експозіції Музея русиньской културы в Пряшові

Пообідя повне співу

Русиньскый „Сілвестер“ нелем о забаві...

Підпорили ґрекокатолицьку харіту на Українї

Мачошкова є Мачошкова!

Успішный конкурз Співы мого роду і ёго принос...

Бой о Руськый дім продовжує, хто го выграть?

На Словеньску взникла aсоціація русиньскых орґанізацій

Обговорили бaрз важну сітуацію

Хотять проглубити контакты з Русинами і русиньскыма орґанізаціями

Стрїчі з родным словом продовжують і того року

В дусї одказу нашых предків

Штефан Чепа навщівив Общество А. Духновіча в Ужгородї

Любе нам  материньске родне слово...

Руськый дім уж конечно не буде лем про „еліту“!

 

Котрый день мать быти Днём Русинів?

 

Каждый народ, не вынимаючі Русинів,  мать у своїй історії зафіксованы вызначны датумы, якы собі і в сучасности реґуларно припоминать. Зато єдным із пунктів резолуції із засїданя Світовой рады Русинів (Будапешть 2008, Пряшів 2009) было, жебы в каждім членьскім штатї СРР быв установленый День Русинів, котрый бы припав на конкретный датум, маючій вызначне місце в історії Русинів даной країны. У дакотрых країнах, де жыють Русины, такый памятный день установленый уж є, напр. у Мадярьску, Сербії, Румуньску і Польску.

Русины на Словеньску бы мали тыж вырїшыти, котрый про них вызначный історічный датум бы ся мав стати їх памятным днём. Думаме, собі, же то бы мало быти колектівне рїшіня, зато ся обертаме на вас, дорогы Русины, жебы сьте своїма голосами підпорили дакотрый з пропонованых датумів. Віриме, же і вдяка вам у близкій будучности будеме святковати День Русинів на Словеньску.

На установлїня Дня Русинів є запропонованых дакілько варіантів, із котрых просиме вас выбрати єдну, яка є з історічного погляду, подля вас, про Русинів найвызначнїша. Свої пропозіції нам заженьте на адресу: Slovenskα asociαcia rusνnskych organizαciν, Duchnoviθovo nαm. 1, 081 48 Prešov, aбо на і-мейлову адресу:  rusyn@stonline.sk –  до 30. апріля 2009. Тот варіант, котрый  здобуде найвеце голосів, ся стане Днём Русинів на Словеньску. (Пропонованы днї суть уведжены подля календарьного порядку.)

 

23. апріль  – 23. 4. 1803 – день народжіня Александра  Духновіча.

12. юн – 12. 6. 1848 ся одбыв першый Славяньскый зъязд у Празї. На нїм словеньскый народный дїятель Й. М. Гурбан передложыв меморандум, в котрім у пунктї 1 першыраз ся жадало узнати Словаків і Русинів за самобытны народы. Тым ся зачало народне возроджіня Словаків і Русинів в Австро-Угорьску.

27. октобра – 27. 10. 1968 быв приятый Уставный закон ч. 144, котрым была  узнана русиньска народность.

22. марца – 22. – 23. 3. 1991 у Міджілабірцях ся одбыв першый Світовый конґрес Русинів і была заложена міджінародна орґанізація під таков назвов.

27. януара – 27. 1. 1995 у Братїславі  было святочне выголошіня кодіфікації русиньского списовного языка на Словеньску.

1.  септембер – 1. 9. 1997 было знову заведжене навчаня русиньского языка до дакотрых основных школ і до Ґімназіі в Міджілабірцях. 1. 9. 2008 взникнув самостатный Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові і взникла перша русиньска пореволучна основна школа , а то в Чабинах, котра несе мено Анатолія Кралицького.

 

Рекомендую іншый день: .........................................................................

 

Тот день буде нас вшыткых, зато кажда пропозіція є цінна і дорогов к далшому вызнамному акту Русинів!

5.4.2009

 

Было 10. засїданя Світового конґресу Русинів і 4. засїданя Світового форуму русиньской молодежи в Сербії і Хорватії

Новым председом СРР – Дюра Папуґа із Сербії

Од 4. до 7. юна 2009 року в Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія) ся одбыв юбілейный, 10. Світовый конґрес Русинів, якый привітав делеґатів, гостїв, представителїв русиньскых орґанізацій із Словакії, Сербії, Польщі, Україны, Мадярії, Чехії, Румунії, Хорватії, Северной Америкы (США і Канада).

• Участници 10. засїданя Світового конґресу Русинів, котре было 4. – 7. юна 2009 у Руськім Керестурї і Петровцях – делеґаты і гостї конґресу в Домі културы в Р. Керестурї а за председницькым столом члены СРР: В. Погойда за Чехію, Ю. Фірцак за Румунію, М. Лявинець за Мадярщіну, Н. Гнатко за Хорватію, Д. Папуґа за Сербію, П. Р. Маґочій за Северну Амарику, А. Зозуляк як выконный секретарь, А. Копча за Польщу і В. Противняк  за Словакію

 

По приходї до Руського Керестура, де ся переважно одбывав конґрес, по обідї в рештаврації Русалка, ся делеґаты уквартелёвали в Руськім Керстурї, Кулї і Вербасї. Пак могли попозерати выставку в ОШ і ґімназії Петра Кузмяка, а то репродукцій образів 30 вызначных Русинів світа. Образы намалёвав вызначный підкарпатьскый малярь, Народный художник Україны, Василь Скакандїй із Ужгорода, а ініціатором і автором проєкту быв Валерій Падяк, знамый выдаватель з того же міста.

Вечур члены Світовой рады Русинів мали своє засїданя, на котрім были обговорены такы вопросы, як: інформація П. Папуґы і Н. Гнатко о приправах 10. СКР і 4. СФРМ у Руськім Керестурї і Петровцях, контроля реалізації окремых пунктів резолуції із послїднёго засїданя СРР, яке было 13. 2. 2009 у Пряшові, контроля повнїня Резолуції делеґатів 9. СКР, якый быв 23. 6. 2007 у Мараморош-Сіґетї, приятя новых русиньскых орґанізацій з Чехії і Україны до СКР, потреба обновлїня статусу асоціованых членів СКР, протестне писмо Я. Калиняка із Словакії проти участи Русиньской оброды у Словакії (РОС) на 10. СКР, пропозіції на зміны Штатуту СКР із боку РОС і ін. На конець того засїданя дотеперїшнїй выконный секретарь Світовой рады Русинів Александер Зозуляк інформовав, же в далшім періодї уж не рефлектує на тоту фукцію, котру робив 18 років, з того 2 рокы быв єдночасно і у функції председы СРР, і подяковав вшыткым членам СРР за сполупрацу.

дале

М. МАЛЬЦОВСКА, Фото: М. і Ш. Ґлосіковы, С. Лысинова

 

Стрїча матурантів по 60-ёх роках

 

29. мая 2009 року матуранты „Русской учительской академии в Пряшеве“ ся стрїтили по 60-ёх роках од того часу, як у школьскім роцї 1948/1949 закінчіли матурітным екзаменом свою приправу на нову жывотну путь учітелїв. Ту, в Карпатах під Дуклёв і Бескидом, міджі нашым войнов збідаченым русиньскым народом зачали шырити освіту і културу, і так помагати ёму в повойновім народнім возроджіню.

Презідія стрїчі: (злїва доправа) О. Ґлосікова, І. Фріцькый, А. Бандура, Ю. Мушка і учасници стрїчі: Е. Петрова, А. Петро, П. Крішфалушіова, А. Кожухова, Ф. Борщ, З. Вархолова, А. Соколова, І. Худік, А. Гоцкова і М. Гоцко.

Орґанізаторы той  стрїчі: Iнж. Іван Фріцькый, MУДр. Андрій Бандура, Франтїшек Борщ і Марія Прухнеровічова подля доступных матеріалів встановили, же з 38-ох матурантів, котры закінчіли школу,  жыє уж лем 17, повмерало 15, а на 6-ёх ся не нашов ниякый контакт. На стрїчу пришло 14 сокласників, троє про хворобу прийть не могли.

далe

Інж. Іван ФРІЦЬКЫЙ, Кошицї

 

У Пряшові быв юбілейный Духновічів Пряшів

Дотык iз материньскым словом є красный

• Лавреатом 10. річника конкурзу Духновічів Пряшів ся став Ерік Ґунар із Пріватной ґімназії у Снинї, котрому заґратуловали: председа Русиньской оброды на Словакії В. Противняк, таёмнічка РОС С. Лысинова і ведуча Школьского уряду міста Пряшова А. Бемерова.

Суть розлічны формы як прискіплёвати дїтём любов ку свому материньскому слову. Найперше і найчастїше то робить мати, яка ся пригварять дїтинї по своёму, співать єй русиньскы співанкы, чітать приповідкы, учіть єй у своїм языку спознавати світ. Дале є ту шырша родина, яка впливать на дїтьску душу. Формує нашого дїтвака школка а в нїй учітелька, пізнїше основна, середня і высока школа. Хотїло бы ся, жебы з нашой дїтины выріс нелем школованый чоловік, але і свідомый Русин. Так бы мали роздумовати русиньскы родины. Лемже добрї знаєме, яка є реалность, же нас пролыґує асімілація і словакізація на каждім кроцї. Хтось ся єй взопре, але векшынов на то „не є часу ани охоты“. І так нам треба дяковати за кажду стрїчу з родным словом, яке ся одбывать нетрадічно, але оріґіналным способом выкликує у дїтей і дорослых заінтересованя ся материньскым словом.

Такым звыкне быти в русиньскім културнім і народностнім жывотї конкурз в декламації русиньской поезії і прозы, презентація авторів з властныма творами, як і выступлїня театралных колектівів під назвов Духновічів Пряшів, якого юбілейный 10. річник ся одбыв 12. юна 2009 на великій сценї Театру Александра Духновіча в Пряшові. Орґанізаором конкурзу і ёго закладателём є Русиньска оброда на Словакії. (Ідея ся зродила в голові тогдышнёй таёмнічкы РОС Анны Кузмяковой). Як повів председа Русиньской оброды у Словакії Владимір Противняк, до того часу ся на сценї вычередовало 700 участників, од тых найменшых дїточок передшколльского віку, школярїв основных школ, штудентів середнїх школ аж по дорослых, якы указали своє декламаторьске майстровство.

дале

ПгДр. Марія МАЛЬЦОВСКА, членка пороты

 

Проґрам

10. Світового конґресу Русинів

у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія) 4. – 7. юна 2009

Четверь, 4. 6. 2009:

13.00 – 14.00 – Приход участників конґресу, привитаня в Домі културы у Руськім Керестурї на Войводинї

14.00 – 15.00 – Обід участників конґресу в рештаврації „Русалка“

15.00 – 18.00 – Уквартелёваня і одпочінок в Руськім Керестурї, Кулї і Вербасї

18.30 – Отворїня у школї в Руськім Керестурї выставкы 30 найвызначнїшых Русинів світа

19.00 – Отворїня выставкы образів русиньскых авторів у домі културы

19.30 – Выступлїня РНТ Петра Різнїча Дядї в домі културы                

20.30 – Вечеря в рештаврації „Русалка“, выступлїня „Руского орхестру“

21.30 – Стрїча з русиньскыма поетами і писателями

 

Пятніця, 5. 6. 2009:

7.00 – 8.00 – Утрення у Катедралнім храмі св. Миколая у Руськім Керестурї

8.00 – 9.00 – Фрыштик на місцї уквартелёваня

9.30 – Отворїня выставкы книжок і выдань НВУ „Руске слово“

10.00 – Святочне отворїня і 1. пленарне засїданя 10. Світового конґресу Русинів у великій салї дому културы

13.00 – 14.30 – Обід участників конґресу в рештаврації „Русалка“ у Рускім Керестурї

14.30 – 16.00 – Презентація книжкы проф. Др. П. Р. Маґочія „Народ нїодкадз“, выданой в языку войводиньскых Русинів

16.00 – 19.00  – Робота делеґатів конґресу в комісіях (културній, освітній, iсторічній, літературній, духовній, економічній) і засїданя 4. Світового форуму русиньской молодежи у будинку ґімназії

19.30 – Переданя Премії Александра Духновіча за русиньску літературу за рік 2008 і концерт музично-фоклорного ансамблю Дому културы в Руськім Керестурї

20.30 – Вечеря у рештаврації „Русалка“ з выступлїнём „Руского орхестру“

21.30 – Выступлїня вызначных русиньскых співачок у рештаврації „Русалка“

 

Субота, 6. 6. 2009:

7.00 – 8.00 – Утрення у Катедралнім храмі св. Миколая

8.00 – 9.00 – Фрыштик у місцї уквартелёваня

9.00 – Сполочный одход участників конґресу до Петровцїв

10.30 –11.00 – Приход участників конґресу до Петровцїв у Хорватії,

11.00 – 14.00 – 2. пленарне засїданя конґресу в домі културы

14.00 – 15.00 – обід участників конґресу в салї „Соколана“, выступлїня „Руского орхестру“

15.00 – 16.00 – презентація книжкы в хортватьскім языку проф. Др. П. Р. Маґочія „Narod  niotkuda“ в домі културы

16.00 – 17.00 – културный проґрам – выступлїня школярів, котры ся учать предмет Русиньскый язык і култура, а то з основных школ Антуана Бауера у Вуковарї, Петровцїв, Чаковцїв, Миклошевцїв у домі културы

17.00 – 17.30 – навщіва ґрекокатолицькой церькви в Петровцях

17.30 – 18.30 – навщіва ОШ у Петровцях і отворїня выставкы русиньскых авторів із Хорватії, міджінародна стріча учітелїв русиньского языка, поетів і писателїв і участників Світового форуму русиньской молодежи, навщіва Етноґрафічной збіркы у Петровцях

18.30 – 19.30 – вечеря участників конґресу у салї „Соколана“, выступлїня „Руского орхестру“

19.30 – 21.00 – културно-умелецькый проґрам у домі културы, в якім ся представлять: КУД „Якім Говля“ із Міклошевцїв, ГКМД „Дунай“ із Вуковару, „Руснак“ Дружство Русинів у Хорватії

21.00 – 22.00 – вольна бісїда в салї „Соколана“ і выступлїня „Руского орхестру

22.00 – Навернутя до Руського Керестура

 

Недїля, 7. 6. 2009:

8.00 – 9.00 – Фрыштик у місцї уквартелёваня

9.00 – 10.00 – Стрїча з кір. Др. Ґеорґіём Джуджаром, апостольскым екзархом Ґрекокатолицькой церькви в Сербії і Чорній Горї, і Славком Оросом, председом Народной рады Русинів у Сербії в Домі харіты і Катедралнім храмі св. Миколая

10.00 – 13.00 – 3. пленарне засїданя, вольбы новой Світовой рады Русинів, 1. засїданя  новой СРР і  вольбы председы СРР, приятя резолуції і закінчіня конґресу

13.00 – 14.00 – Обід у рештаврації „Русалка“

14.00 – 15.00 – Выпроваджіня участників конґресу

 

 

 

Четвертый научный семінарь карпаторусиністікы

Орґанізатор: Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Термін і місце реалізації: 6. май 2009 о 15. 00 год., Ректорат ПУ, Намістя леґіонарїв 3, 1. шток, ч. дв. 21.

Лектор: Мґр. Ева Міхна, ПгД.

Тема реферату: Од Талергофу по Сіґет. Мапа русиньскых памятных міст і їх роль у формованю колектівной ідентіты.

В діскузії выступили: ПгДр. Марія Мальцовска, Мґр. Гавриїл Бескид, Мґр. Анна Кузмякова, ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., Мґр. Петро Крайняк.

• Погляд на главных актерів четвертого научного семінаря карпаторусиністікы, котрый быв 6. мая 2009 у засїдалнї Ректорату Пряшівской універзіты (ПУ) у Пряшові: (злїва) ПгДр. М. Мальцовска, директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., і позвана лекторка з Яґелоньской універзіты Мґр. Е. Міхна, ПгД., як і сталы участникы тых семінарїв: Др. П. Крайняк, Мґр. Г. Бескид, Інж. Я. Фріцькый і А. Седлачкова. Фоткы: А. З.

Возродным процесом Русинів по роцї 1989 ся зачали інтересовати і соціолоґове. У звязи з новов научнов дісціплінов – соціолінґвістіков не є незнамым мено ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД., котра обгаїла в р. 2006 першу докторьску роботу о русиньскім языку написану в русиньскім списовнім языку. Може менше знамыма в русиньскій средї суть соціолоґове Марія Гомішінова зо Словеньска або Ева Міхна з Польска. Друга з них недавно прияла позваня Інштітуту русиньского языка і културы ПУ на презентацію найновшых выслїдків своёй научной роботы на полю русиністікы, а то на четвертім семінарю карпаторусиністікы на Пряшівскій універзітї.

 дале

Бісїдовала: ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы ПУ в Пряшові, 12.05.2009

 

На третїм семінарї карпаторусиністікы – тема Підкарпатьской Руси

Oрґанізатор: Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Термін і місце реалізації: 8. апріль 2009, Музей русиньской културы в Пряшові.

Выступаючій: історік і соціолоґ, ПгДр. Кіріл Шевченко, др. н., Інштітут російскых штудій у Празї.

Тема реферату: Културна і народностна політіка Прагы на Підкарпатьскій Руси в 20-х роках 20. стороча.

 

• За челный стіл 3. семінаря карпаторусиністікы засїли: (злїва) ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., ПгДр. К. Шевченко, др. н., і ПгДр. М. Мальцовска. Выслухати лекцію пришло дость людей, котры ся інтересують історіов Русинів. Фоткы: А. З.

 

В діскузії выступили: Мґр. Гавриїл Бескид, ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н., доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., доц. ПгДр. Андрій Антоняк. к. н., Др. Петро Крайняк i iн.

Гостя з Прагы – К. Шевченка і вшыткых притомных в Музею русиньской културы в Пряшові  привитала директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., котра представила біоґрафію реферуючого і сучасно припомянула доводы орґанізованя семінарїв карпаторусиністікы на ПУ. Першорядым є представити домашнїх і загранічных  ученых, якы ся на професіоналній уровни занимають русиньсков проблематіков, і пропаґовати карпаторусиністіку як молоду научну дісціпліну на Словеньску. Наслїдно передала слово панови Шевченкови, котрый прочітав інтересный реферат, а наконець – в згодї з приятов штруктуров семінарїв карпаторусиністікы – асістентка інштітуту ПгДр. Марія Мальцовска представила цінны і найновшы выданя, котры ся дотыкають русиньского списовного языка на Словеньску і русиністікы вообще. Дакотры з найновшых выдань іштітуту і Світового конґресу Русинів А. Плїшкова подаровала гостёви з Прагы.

Тема Підкарпатьской Руси і єй єствованя в рамках першой Чеськословеньской републікы притягла на семінарь значне множество як шпеціалістів, так і лаіків, котры ся інтересують проблематіков Русинів як на сучасній етапі їх розвитку, так і їх минулостёв. Акцентованов темов были 20. рокы 20. ст., значіть період, в котрім іщі все ся найдуть недостаточно освітлены місця, высвітлїня якых помагать сучасникам порозуміти добовый контекст розвитку русиньского етнічно-языкового вопросу і ёго выслїдкы. Тот період є про Русинів барз важный нелем з погляду ёго правдивой інтерпретації, але може і в звязи з радікалізаціов сучасной сітуації на Підкарпатю, котра притягує інтерес як медій, так і околитых держав. В тім контекстї ся на семінарю розвинула інтересна діскузія як навколо темы – Підкарпатьска Русь у 20-х роках 20.ст., так і сучасной сітуації на Підкарпатю і розлічных тенденцій поєдных містных лідрів русиньского руху. У богатій діскузії ексцеловав главно добрї овладаючій дану тематіку Мґр. Г. Бескид.

дале

Бісїдовала: ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты

 

Сучасность і перспектівы Русинів очами історіка

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові 19. марца 2009 зорґанізовав другый научный семінарь карпаторусиністікы. На нїм выступив історік Сполоченьсконаучного інштітуту Словеньской академії наук в Кошіцях ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н. з темов Русины на Словеньску в 20. сторочу.

• За челный стіл на 2. научнім семінарї карпаторусіністікы 19. марца 2009 на Пряшівскій універзітї засїли: (справа) ПгДр. Марія Мальцовска, ПгДр. Станїслав Конёчні, к. н., і ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.

 

Станїслав Конечні ся выскумом історії народностных меншын Русинів і Українцїв занимать уж довгы рокы. На тоту тему опубліковав много статей в домашнїх і загранічных часописах, рїшыв дакілько выкумных проєктів. Як сполуавтор написав 8 моноґрафій і веце як 100 штудій і одборных статей. Як незавіслый історік – Словак – думаме, же є найкомпетентнїшым ученым, якый може незаінтересовано высловлёвати погляды на русиньскый народностный і языковый вопрос.

Другый научный семінарь карпаторусиністікы сьме схосновали на то, жебы сьме С. Конєчному поставили пару вопросів. Інтересовало нас – як ся він позерав і як оцінёвав у своїх публікаціях передреволучный жывот народностной меншыны, котру в тім часї звали україньсков, бо наісто мав приступ як історік к розлічным архівным матеріалам, котры му помогли створити собі обєктівный погляд на дану проблематіку.

дале

Бісїдовала: Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, 02.04.2008

 

Одкрывать припадане порохом

Русиньске културно-освітне общество А. Духновіча, Словеньска асоціа-ція русиньскых орґанізацій а Музей русиньской културы в Пряшові і Реґіоналный клуб Русиньской оброды в Бардеёві 26. фебруара 2009 р. в просторах Музею русиньской културы в Пряшові зорґанізовали научный семінарь під назвов Одказ жывота і творчости Еміла Кубека, священика, поета, першого русиньского романописця про сучасность, якый быв присвяченый 70. народенинам ПаедДр. о. Франтїшка Данцака, того часу віцеканцеларя Пряшівской ґрекокатолицькой метрополії.

• На семінарї о отцях духовных Ф. Данцакови і Е. Кубекови в Музею русиньской културы у Пряшові 26. 2. 2009 ся зышло много інтересуючіх ся. Самособов, главнов особов быв о. Ф. Данцак (на фотцї четвертый злїва), але і Г. Бескид. М. Ксеняк і М. Мальцовска.

О. Франтїшек Данцак – знамый русиньскій громадї главно тым, же одкрыв про ню забытого русиньского писателя Еміла Кубека (1857 – 1940), якый жыв і творив у Снакові, Бардеёвского окресу, скады в р. 1904 одышов до Америкы, де вмер і быв похованый. Він перевыдав на властны кошты ёго поезію, повіданя, пєсы, є сполуавтором з І. Бандурічом сценаря к ДВД о Емілови Кубекови, а тыж сполузоставителём з М. Мальцовсков книжкы осучасненых повідань Е. Кубека Єдна стріча.

Семінарь отворила і вела ПгДр. Марія Мальцовска, асітентка Інштуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, яка привітала юбіланта о. Франтїшка Данцака, председу Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча Гавриїла Бескида, председу Сполку русиньскых писателїв Словеньска Миколая Ксеняка і вшыткых участників, якых ся в МРК зышло файно.

По одзвучаню рефератів – М. Мальцовска: Вплив духовно-літературной творчости Е. Кубека на особность Ф. Данцака, Г. Бескид: Оцінка жывота і творчости кубеколоґа Ф. Данцака, приговору Миколая Ксеняка (публікуєме ниже) од Сполку русиньскых писателїв Словеньска і директоркы МРК О. Ґлосіковой, яка про робочі повинности не могла быти на семінарї, ся роскрутила жыва бісїда з юбілантом. Вопросы ся дотуляли ёго жывота і творчости, але і реліґійных тем звязаных з дотримованём старославяньского і русиньского обрядового языка в нашых церьквах. По ґратулаціях і по промітнутю філму о Е. Кубекови юбілант вшыткых притомных, міджі котрыма была і ёго родина з Андріёвой, брат Павел, позвав на малу гостину, де бісїда в милім і приятельскім дусї продовжовала.

Споминаный семінарь быв єднов з актівіт, якы робить Русиньске културно-освітне общество А. Духновіча в Пряшові. В резерві суть приготованы далшы, а то нелем в Пряшові, але і в Снинї, де дїє ёго філіалка на челї з Маріёв Ґіровов.

-ММ- , фоткы А. З.

 

Знаме нелем „конґресовати“,

але і забавляти ся

1. Русиньскый світовый машкарный бал у Пряшові короткыма выступами отворили: (злїва) председа Світовой рады Русинів П. Р. Маґочій, председа приправного выбору балу А. Зозуляк і пріматор міста Пряшова П. Гадярі. Потім уж зачала добра забава на танечнім паркетї.

 

Теперь конкретно думам на 1. РУСИНЬСКЫЙ СВІТОВЫЙ МАШКАРНЫЙ БАЛ, котрый зорґанізовав 13. фебруара 2009 од 19.00 год. у готелї Дукля в Пряшові Світовый конґрес Русинів, якый мать центер праві у Пряшові.

На балї пановала барз добра атмосфера, о чім свідчіть факт, же дакотры гостї ся не могли з тов забавов „розлучіти“ аж до шестой годины рана. О добру забаву ся постарали вшыткы выступаючі, вшыткы участници, а „дакус“ і 6-членный приправный выбор: А. Зозуляк, І. Копор, М. Репчік, А. Сервіцька, В. Фірьєшова і С. Станїслав.

З пропозіціов зробити такый бал пришов Інж. Михал Репчік, а іщі навеце з тым, жебы главнов цінов вылосованой вступенкы было авто (таке дашто, думам, у Пряшові не было). Лемже ідея – то єдно дїло, і хоць яка інтересна, але зреалізовати єй в днешнїх часах економічной крізы – то друге дїло, або, просто повіджено – мукарина.

далe

А. З.,

фоткы С. Шімоняка

 

маніфестація перед Руськым домом...

 

... на пішій зонї в центрї Пряшова, конкретно на ул. Главній ч. 62, ся одбыла 13. фебруара 2009. Зышли ся ту члены і сімпатізанты Руського клубу – 1923, на челї котрого стоїть Мґр. Гавриїл Бескид, котрый подля погляду притомных є леґітімным председом клубу.

Але тот, хто в сучасности властнить ключі од Руського дому і в часї маніфестації ся ховав за окнами замкнутого дому, є Штефан Секерак, котрый твердить, же до функції председы клубу він быв зволеный – у згодї зо законом і становами клубу і же таке леґалне є ай створїня Надації Руського дому – 1923, на заложіня котрой быв вложеный маєток в сумі скоро 10 міліонів корун, т. є. обєкт Руського дому.

Як інформовав вывішеный транспарент перед входом до Руського дому, тот перевод маєтку быв подводом а є за ним маніпулація трёх людей без будь-якой контролї. Враховано ґаздованя з фінанціями, якыма суть, наприк-лад, грошы з пронайму просторів того дому. То можуть потвердити і члены выбору клубу, векшына з котрых ани не знала о заложіню надації, причім їх підписы на списку приложенім на тот ціль были ЗНЕУЖЫТЫ.

дале

Др. Петро КРАЙНЯК, Пряшів, 26.02.2009

Рисунок Ф. Віца

 

Минуло 125 років од народжіня Николая Бескида...

 

• За челный стіл семінаря засїли: (злїва) директорка Музею русиньской културы в Пряшові ПгДр. О. Ґлосікова, др. н., председа Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Пряшові Мґр. Г. Бескид, гость із Мадярьска Др. Т. М. Поповіч, к. н., і член МО РОС у Пряшові Мґр. П. Крайняк.

... і зато Русиньске културно-освітне общество А. Духновіча в Пряшові в сполупрацї із Словеньсков асоціаціов русиньскых орґанізацій, Музеём русиньской културы і Містнов орґанізаціов Русиньской оброды в Пряшові зорґанізовало 13. децембра 2008 научный семінарь з нагоды спомянутых роковин вызначного русиньского історіка, літературознателя – Др. Николая Бескида (29. 6. 1883 – 10. 12. 1947). Знаме го як автора історічных робот Карпатская Русь, Карпаторусская древность, Карпаторусская правда с семью картами, Історія Пряшевской ґреко-католической епархії, писав о Духновічови (Духновичъ и его поэзия, Духновичи), Попрадови (Поэзия Попрадова, Юлій І. Ставровскій Попрадовъ), зложыв Словарь мадярско-русский, написав ряд творів з жывота Русинів. Семінарь із міджінароднов участёв свідчів о тім, же ёго творчость неперестанно є в центрї увагы русиніс-тів як на Словакії, так і за єй граніцями.

дале

М. МАЛЬЦОВСКА, фотка авторкы, 26.02.2009

 

1. РУСИНЬСКЫЙ СВІТОВЫЙ МАШКАРНЫЙ БАЛ

Світовый конґрес Русинів із центром у Пряшові зoрґанізoвав 1. РУСИНЬСКЫЙ СВІТОВЫЙ МАШКАРНЫЙ БАЛ, котрый быв 13. фебруара 2009 (пятніця) в просторах готела Дукля, Нам. леґіонарїв 2 у Пряшові о 19.00 год. В проґрамі выступили: три звізды русиньскых народных співанок, котры шырять радость нелем міджі Русинами, і успішно презентують Русинів Словеньска, місто Пряшів і Пряшівскый край на многых акціях дома і за граніцями. Суть то: (злїва) Анна Сервіцька, Марія Мачошкова і Анна Порачова. Окрем них, в културнім проґрамі выступили: фолклорна ґрупа Дубрава із Пряшова і загранічный гость: вокално-інштрументална ґрупа Гудацька тайстра з Ужгорода. До танця грала популарна вокално-інштрументалны ґрупа Проблем із Кружлёва. Главну ціну – ШКОДA ФАБІЯ выграла панї Р. Жілкoва.

 

Презідент СР ся стрїтив у США
і з Русинами

• Щіре приятя нашого презідента было 9. октобра 2008 у Білім домі у Вашінґтонї, де з презідентом Джорджом Бушом вели хосенну бісїду, выслїдком котрой бы мало быти главно зрушіня візовой повинности про обчанів СР при навщіві США.

На позваня америцького презідента Джорджа В. Буша 7. – 11. октобра 2008 быв на офіціалній навщіві Споєных штатів америцькых презідент Словеньской републікы Іван Ґашпаровіч. Спроваджали го міністер внутрішнїх дїл СР Роберт Калиняк, міністер загранічных дїл СР Ян Кубіш і міністер културы СР Марек Мадяріч. І. Ґашпаровіч поважує тоту навщіву за доказ барз доброй сполупрацы міджі обидвома країнами в многых сферах і стрїча з презідентом США зась підтвердила довіру США у добру сполупрацу зо Словеньском. Найочекованїшым выслїдком той стрїчі мало быти зрушіня візовой повинности про обчанів СР, якы планують як турісты навщівити США. З послїднїх інформацій, публікованых по уведженій навщіві, уж америцька сторона зрушыла про обчанів СР віза од 17. новембра 2008, сімболічно к 19. річніцї „нїжной“ револуції в бывшім Чеськословеньску. Также добре дїло ся наконець подарило.

далe

Александер ЗОЗУЛЯК, 1.11.2008

 

Чекали сьме на то 55 років

Другый септембер 2008 року ся запише золотыма буквами до новодобой історії Русинів на Словеньску, бо в тот день зачала дїяти перша пореволучна школа з навчалным русиньскым языком, а то Основна школа Анатолія Кралицького в Чабинах, Міджілабірьского окресу. Але жебы ся того дожыти, требало перейти довгу путь.

● Історічна подїя – отворїня першой русиньской школы по 55 роках, а то Основной школы А. Кралицького у Чабинах. Верьхнїй ряд злїва: спершу была святочна Служба Божа, главныма протаґоністами котрой были о. Ф. Крайняк, о. М. Ясик і о. Я. Поповець, по літурґії вшыткых притомных перед школов привітав староста села М. Шковран. Спіднїй ряд злїва: потім пантлик до выновленой першой класы школы перерізали І. Солей і А. Зозуляк, наконець ся робили фоткы на памятку: спреду першы першокласници Р. Ясикова, З. Сірикова, К. Цвикликова, Д. Костілникова, С. і С. Цапцаровы, Я. Куськова і їх родічі взадї: М. Ясикова (учітелька і сучасно директорка новой школы), М. і М. Сіриковы, Л. і Й. Цвикликовы, Т. Костілникова, М. Ясик, А. Цапцарова і Д. Куськова.

Нелем тых 9 років, одколи ся зачала высокошкольска приправа кваліфікованых учітелїв предмету русиньскый язык і култура на Педаґоґічній факултї Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові. Нелем 10 років, одколи зачало дїяти тяжко здобыте Оддїлїня русиньского языка і културы у тогдышнїм Інштітутї народностных штудій і чуджіх языків ПУ. Нелем 11 років, одколи ся зачав учіти предмет русиньскый язык і култура на 11 основных і 1 середнїй школах нашого реґіону. Нелем 13 років, коли ся датує велика історічна подїя про Русинів Словеньска – кодіфікація русиньского списовного, літературного, языка на Словеньску. Нелем 15 років, коли при Русиньскій обродї взникнув першый Інштітут русиньского языка і културы (другый, як штатна іштітуція з цілоуніверзітным дїяльством, взникнув того року на Пряшівскій універзітї). Нелем 19 років, коли у нас была „нїжна“, револуція, котра уможнила нам зась ся голосити к русиньскій народности і здобывати освіту в своїм материньскім русиньскім языку. Але і тых 55 років, кідь з вечора до рана комуністічна штатна машінерія, слухаючі приказы з Москвы, зробила з Русинів Українцїв і навчалный русиньскый язык, не просячі ся Русинів, адміністратівным приказом перемінила на україньскый. В тім часї было 265 русиньскых сел а в скоро каждім была сільска або церьковна школа з навчалным русиньскым языком (хоць некодіфікованым)! ТАКЖЕ, ЖЕБЫ СЬМЕ СЯ ВЕРНУЛИ ДО ЧАСІВ ПЕРЕД НАСИЛНОВ ЗМІНОВ І ПРОДОВЖОВАЛИ У РОЗВИТКУ ШКОЛ ІЗ НАВЧАЛНЫМ РУСИНЬСКЫМ ЯЗЫКОМ, МУСИЛИ СЬМЕ ЧЕКАТИ ДОВГЫХ 55 РОКІВ!

далe

Александер ЗОЗУЛЯК, фоткы автора і А. П., 10.09.2008  

 

Із свята 460. річніцї першого писменного спомину о Кленовій

Повны колосы ся долов гнули

Уж є то так. Нашы русиньскы села чім дале тым веце притягують увагу шырокой громады і стають ся знамыма вдяка вызнамным подїям, якы ся там одбыли, памяткам ці особностям, якы тоты села роблять знамыма, але і славныма. Чей не є такого русиньского села, де бы сьме ся із споминаных прічін не могли заставити.

Село Кленова 27. юла 2008 ославило 460 років од першого писменного запису о нїм, а з того приводу (злїва) проф. МУДр. Юрій Штeнё, к. н., доц. МУДр. Михал Штенё, к. н., і ПгДр. Ян Юдa, к. н., были оцінены честным обчанством того села.

На тот раз сьме зашли до Кленовой, Сниньского окресу, до села, де жыє высше 500 людей, але має свою богату історію минулости і сучасности. Знаме є нелем тым, же ту колись дїяв русиньскый літерат, священик Александер Митрак, але в сучасности село прославили такы особности, як вызнамны докторе, братя Штенёвы – Михал і Юрко, діпломат і літератор Іван Юда і іншы. Окрем того, Кленова того року славила свій юбілей – 460 років од першого писменного спомину. Ославити тоту подїю, стрїтити ся з вызнамныма людми із села і околіцї, дати почливость тым, якы село підпорують, вырїшив вєдно із сільскым заступительством староста села Кленова Душан ГІРЧА, якый ся вхопив за зорґанізованя такого вызнамного дня. Наісто то не было легко, але хто быв 27. юла 2008 року в Кленовій, кідь по тыжднї великой зливы вышло прекрасне сонце і благодатно теплило своїма лучами нелем хотарь Кленовой, але і сердця вшыткых, котры брали участь на славностях села, наісто нам дасть за правду, же то была достойна і выдарена акція, на котру Кленовчане так скоро не забудуть. А Душанови Гірчови припишуть єдно велике плус.

далe

Марія МАЛЬЦОВСКА, фоткы: Наталка Мальцовска

 

 ПЕРШЫЙ СВІТОВЫЙ РУСИНЬСКЫЙ МАШКАРНЫЙ БАЛ

 

 

За участи председы Світовой рады Русинів Павла Роберта Маґочія (влїво) з Торонта 18. юна 2008 у канцеларії Русина і Народных новинок, котра є центром і іншых русиньскыx орґанізацій, прошло перше засїданя приправного выбору новой русиньской акції, котров буде Першый світовый русиньскый машкарный бал 13. фебруара 2009 у вшыткых просторах готела Дукля в Пряшові. Бал бы мав быти дoсправды русиньскым як своїм обсягом, так і формов, але то мать быти несподїванём про тых, котры вырїшать прийти на нёго. На фотцї участници того засіданя: (злїва) П. Р. Маґочій, Анна Сервіцька, Станїслав Станїслав, Михал Репчік і Валерія Фірьєшова. Членами выбору суть іщі Александер Зозуляк (председа выбору) і Іван Копор. Каждый може прийти з каждого кута світа, бо про каждого буде забезпечене і уквартелёваня у тім готелї, кідь ся допереду вчас приголосить, же мать о то інтерес.

УЖ ТЕПЕРЬ СЯ ТЇШЫМЕ НА ВАШУ УЧАТЬ НА НАШІМ БАЛЇ. Фотка: А. З.

 

Презентація Русинів Словеньска у Празї

• Перед вернісажов 2. юла 2008 у просторах Дому народностных меншын у Празї треба было выставку під назвов МЫ, РУСИНЫ наіншталовати, также кажда рука была добра: (злїва) директоркы Музею русиньской културы у Пряшові О. Ґлосіковой ці члена выбору МО РОС у Пряшові П. Крайняка мол. А кідь вшытко было приправлене, так могло зачати святочне отворїня выставкы, котре збогатили члены колектіву Лімбора а своїма приговорами председа МО РОС у Пряшові Ф. Віцо і О. Ґлосікова.

Містна орґанізація Русиньской оброды в Пряшові у сполупраці із Музеём русиньской културы у Пряшові суть главныма орґанізаторами выставкы під назвов МЫ, РУСИНЫ, котрой вернісаж была 2. юла 2008 у просторах Дому народнострных меншын у Празї.

Часть выставкы творить і умелецька творчость русиньского карікатурісты і председы спомянутой орґанізації – Федора Віца. На святочнім отворїню выставкы выступили члены фолклорного колектіву Лімбора, котры зробили святочну атмосферу.

Треба припомянути, же Русины жыючі в Чеській републіцї заложыли іщі в роцї 1990 свою орґанізацію під назвов Общество приятелїв Підкарпатьской Руси (Spoleθnost pψatel Podkarpatskι Rusi) a в роцї 2001 быв у Празї 6. Світовый конґрес Русинів. Є добрї, же тота орґанізація є і надале актівнов і же мать добры условія на своє дїятельство, а то в новім Домі народностных меншын у Празї, зато мож было зорґанізовати і тоту акцію.

Єден із орґанізаторів выставкы – Петро Крайняк, мол. ся высловив так: „Акція мать за ціль представити празькій публіцї єдну з народностных меншын, члены котрой жыють і у мултікултурній Празї, представити історію і културу русиньского народа, котрый є близкый чеському народови і якый быв в роках 1918 – 1939 у бывшій Підкарпатьскій Руси теріторіално звязаный із тогдышнїм Чеськословенськом. Русины у Празї ся снажать утримовати свою народну ідентічность а проявляють інтерес і о народностну роботу Русинів у Словакії.“

Віриме, же тота выставка, отворїня котрой ся могло зреалізовати за помочі добродителїв – Русина, Др. Мірослава Смоляка з Прагы, Др. Віліама Павлінія і Міста Пряшова, котре кандідує на Европске головне місто културы 2013, буде добрым збогачінём културного жывота у Празї і многым принесе новы знаня о Русинах. Выставку мож попозерати до 17. юла 2008.

Др. Петро КРАЙНЯК, фоткы С. Лисіновой

 

Достойна акція в книжніцї Словеньского народного музею...

 

• Участници святочной презентації словеньской верзії книжкы Народ нивыдкы (Nαrod znikadiaΎ): (злїва впередї) проф. П. Р. Маґочій, Др. О. Ґлосікова, Мґр. В. Падяк, проф. П. Мештян, М. Павук, М. Шлосерова, П. Лебек, Я. Кресакова, Н. Кушко, Й. Ареґґер і Др. О. Ґарков.

... у Братїславі была 16. юна 2008, а то презентація словеньской верзії книжкы Народ нивыдкы (Nαrod znikadiaΎ) за участи автора, професора Торонтьской універзіты в Канадї – Павла Роберта Маґочія. Того як першого привітав „домашнїй пан“, заступця ґенералного директора споминаного музею – проф. ПгДр. Павол Мештян, др. н., а потім привітав і далшых честных гостїв, главно двох амбасадорів, а то Швейцарії – Йозефа Ф. Ареґґера, і Булгарії – Оґніана Ґаркова, ґенералну директорку секції меншыновых і реґіоналных култур Міністерства културы СР ПгДр. Яну Кресакову і іншых. Міджі притомныма гостями были і першый таёмник Посолства Польской републікы Піотр Лебек і третїй таёмник Посолства Руськой федерації Іґор Колєсенков.

На зачатку добру атмосферу зробила молода русиньска співачка з Братїславы, родачка з русиньского села Потічкы – Марія Шмайдова, а урывкы з книжкы П. Р. Маґочія прочітала Марія Шлосерова. Потім „модератор“ акції П. Мештян повів пару речінь о великім вызнамі презентованой книжкы і подяковав авторови, же така потребна книжка узрїла світло світа і є презентована в главнім містї СР – Братїславі. Потім поступно давав слово вшыткым тым, котры сидїли за „председ-ницькым“ столом: Мґр. Валеріёви Падякови, к. н., Мґр. Александрови Зозулякови, проф. Павлови Робертови Маґоічіёви і ПгДр. Ольґі Ґлосіковій, др. н. Вшыткы тоты ся подїляли на створїню книжкы, а послїдня з них – на приправі достойной презентації той книжкы.

Конець той акції належав участникам културного проґраму: співачцї Марії Шмайдовій у допроводї знамого акордеоністы Раймунда Каконія і віолончелістцї Янї Шішковій-Енґлеровій. Но а як то звыкне быти на такых презентаціях, завершінём все є автоґраміада, также каждый участник дістав задарьмо книжку із підписом автора. А самый саменькый конець ся нїґда не заобыйде без погара доброго вина і даякой той закускы, в тім припадї ю забезпечіла директорка Музею русиньской културы у Пряшові, панї Ґлосікова, і жены з книжніцї Словеньского народного музею в Братїславі.

Также презентація серії книжок у різных языках під назвов Народ нивыдкы дотеперь была нелем у Братїславі, але і в Пряшові, Ужгородї, Києві, Мараморош-Сіґетї. Выданя той книжкы у хорватьскім, чеськім і польскім языку може увидить світло світа того року, так потім презентація той барз ужыточной книжкы (ужыточной зато, же служить як інформатор о історії карпатьскых Русинів про маёрітный народ і остатнї народностны меншыны в тій-котрій державі) буде в далшых містах і країнах, чім ся лем потвердить, же тото выданя можеме сміло назвати русиньскым меґапроєктом.                                                                                             

А. З., фоткы автора

 

Історічна подїя: Отворїня першой експозіції

Музея русиньской културы в Пряшові

 

● На отворїню першой експозіції Музея русиньской културы в Пряшові  главны приговоры мали: заступця ґенералного директора Словеньского народного музея П. Мештян (за мікрофоном) і директорка Музея русиньской културы О. Ґлосікова (влїво од нёго). Єднов  частёв експозіції была выставка 19 аквареловых портретів од Народного умелця Україны В. Скакандія, котра заінтересовала і русиньского маляря А. Смоляка (на фотцї при Портретї Гавриїла Костельника).

21. фебруара 2008 року про навщівників были отворены мултіфункчны просторы Словеньского народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові, на ул. Масаріковій ч. 10. Навщівници, якы пришли здалека і зблизка, і споза граніцї, главно Русины, были позваны до музейных і клубовых просторів з бібліотеков, на отворїня выставкы Русиньска ідентіта у світлї ікон і старых церьковных писменностей у Словакії, на презентацію книжок авторів Павла Роберта Маґочія Народ нивыдкы, ёго словеньской верзії „Nαrod znikadiaΎ“ в перекладї ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД., і І. части книжкы 100 вызнамных Русинів очами сучасників зоставителькы Марії Мальцовской. Вызнамнов частёв славностной акції была переносна выставка Русины Словеньска, яку свого часу орґанізовала Русинська оброда іщі на челї з паном Штефаном Ладижіньскым, выставка русиньскоязычных книжок і тых найвызнамнїшых публікацій о Русинах, яка представляла найлїпшу продукцію научной, учебниковой, научно-популарной і красной літературы за 15 років і была доповнерна портретами лавреатів Премії Александра Духновіча за русиньску літературу, як і выставка портретів вызнамных Русинів, якы принїс із собов Народный умелець Україны Василь Скакандій, самособов выставка церьковных артефактів, пожыченых од Ґрекокатолицькой і Православной єпархії в Пряшові, із сел Тополя, Камюнка і ін..

далe

М. МАЛЬЦОВСКА, фоткы К. КОПОРОВОЙ

 

Пообідя повне співу

 

28. октобра 2007 року в Снинї одбыла ся інтересна акція. Свою премєру якостного проґраму мала Окресна орґанізація Русиньского културно-освітного общества Александра Духновіча в Снинї. Єй председкыня, панї Марія Ґірова, знама русиньска поетка, яка цілый свій актівный жывот присвятила  пропаґованю културы, главно русиньской, вєдно з фолклорныма колектівами Дуга і Яворина, приготовила в културнім домі пообідя повне співу, умелецького слова, яке было зорґанізоване к Місяцю почливости к старшым.

 

● На першу акцію Окресной орґанізації Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Снинї пришли і гостї з Пряшова: (злїва) Мікулаш Крайняк, Дімітрій Крішко, таёмнічка Общества у Пряшові Марія Мальцовска і председа Общества у Пряшові Гавриїл Бескид, котрым, вєдно з публіков, ся барз любив културный проґрам, котрый приправила председкыня Общества у Снинї Марія Ґірова (за мікрофоном) зо своїма членами.

 

На акцію быв позваный ай пріматор міста Снины Інж. Штефан Мілёвчік, якый підпорив тото дїло, але, жаль про робочі повинности на акцію прийти не міг. Місто Снину на акції репрезентовала віцепріматорка Снины Яна Росічова. Проґрам отворила панї М. Ґірова, яка привітала гостїв з Пряшова: Мґр. Гавриїла Бескида, председу Русиньского културно-освітного общества Александра Духновіча в Пряшові, писательку, лавреатку Премії А. Духновіча за русиньску літературу, Марію Мальцовску, Інж. Димитрія Крішка і ЮДр. Петра Крайняка. Покы ся зачав проґрам, председа споминаного общества Г. Бескид приговорив ся к притомным Снинчанам у салї. Він повів, же міджі притомныма є і велё Русинів, якы ся переселили до Снины за роботов, або ту пришли нучено із затопленой Стариньской долины, а же вшыткы походять з Духновічового краю, якый ся народив в окресї Снина, в Тополи. Він высловив потїшіня з того, же люде не забывають на своє русиньске коріня, утримують традіцї, чого доказом ся став і представленый проґрам.

Быв досправды богатый. Зачінав ся пасмом На славу Русинам авторкы М. Ґіровой, де взяли участь вшыткы. Година была набита співанками, якы так прекрасно заспівали Ян Яролін і ёго сынове – Ян і Растё, Петро Гудак, Юрко Костюн, Анна Ковачова. Прекрасна была співанка Тады милый, тады  – дуо-спів у інтерпретації Яроліновых вєдно з М. Ґіровов, дале дуо М. Ґірова і М. Дубякова і їх пісня Дай ня, мамко, дай ня, але і премєра піснї Рідна мати моя  і іншы. Вынимав ся сытый голос Юрка Костюна, якого „вынашла“ главна орґанізаторка акції. А о співі Маґды Дубяковой мож лем в тім найлїпшім говорити. Шырокый діапазон голосу, натуралне зафарблїня, приємный зъяв на сценї, природне выступованя – то была панї Маґда, яка заспівала пісню Ходила я по садочку і іншы.

Співанкы были переплетены стишками нашой русиньской поеткы М. Ґіровой – Староба, Материне сердце і повіданём Добра мати. Тоты творы были присвячены нашым добрым мамкам і запасовали до проґраму. Наконець вшыткы заспівали, як то в послїднїм часї традічно є на такых концертах, пісню А чія то хыжа. А не могла хыбовати і пісня Жывіте людіє..

Акція в Снинї, яков успішно одштартовала свою роботу Окресна орґанізація Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча, ся выдарила і была приємным спестрінём про Русинів і Словаків жыючіх у Снинї, але і про гостїв. Як нам повів Юрко Костюн, він є рад, же ту належить, бо любить нашы традіції. А о тото іде орґанізаторам такых акцій: о утриманя і розвиная русиньскых традіцій. Недїлне пообідя уж в, тзв. переддушічковім часї свідчіло о тім, же і в малім форматї ся дасть робити хосенне дїло.

М. МАЛЬЦОВСКА, фоткы: Інж. Ондрей КОВАЧ, 2. 11. 2007

 

Русиньскый „Сілвестер“ нелем о забаві...

 

З такым мотом у пиварни Вікторія 13. януара 2007 у Пряшові зорґанізовали стрічу членове Містной орґанізації  Русиньской оброды на Словеньску (РОС), котра  часточно припоминала носталґію часів, кідь ся у Пряшові орґанізовали русиньскы новорічны балы (послїднїй быв у 2005 роцї), але  вказала і на факт, же настав час  черяня ґенерацій і в самотній Русиньскій обродї, або мінімално у єй пряшівскій містьскій орґанізації (МО), котра уж пару років за собов марно  на своїй єдиній в роцї громадї штартує роботу... Видить ся, же стара ґенерація выхляла, треба дати простор молодым, жебы дале понесли штафету русинства в містї, котре ся все поважовало за центер Русинів, і аж  тяжко увірити, же праві ту – у Пряшові, де є найвекшый як інтелектуалный, так і молодежный потенціал, робота МО РОС стаґнує і не годна ся рушыти з місця.  Тот факт собі усвідомили і тоты скорше народжены членове той орґанізації Федор Барна, Федор Віцо,  Дімітрій Крішко, але і віком молодшы – Сілвія Лысинова і Петро Крайняк мол., котры ся взяли за зорґанізованя той новорічной стрічі.

 

Стрічу на русиньского „Сілвестра“ 13. 1. 2007 у пиварни Вікторія у Пряшові приправили главно: (злїва) Петро Крайняк, мол. і Федор Віцо, тому дїлу припомогли: Сілвія Лысинова, Роберт Новотный і Мілан Ґарбера. А же ся на тій стрічі притомны добрї чули, о тім свідчать тварї (справа) манжелів Гнатовых, Дімітрія Крішка і Гавриїла Бескида.

 

На стрічу были позваны Русины і їх сімпатізанты, котры жыють у Пряшові і недалекій околіцї.  Стрітили ся ту представителї єднотливых русиньскых обчаньскых здружінь, але і окремы особы з русиньского културно-сполоченьского жывота, люде розлічных професій, котры якымесь способом ся анґажують у возроднім процесї Русинів на Словеньску.  З менше знамых мен міджі Русинами позваня на стрічу прияла і посланкыня Містьского заступительства у Пряшові Інж. Соня БОШЕЛОВА, Русинка, як і пан Роберт Новотный із Сабінова, котрый приспів на стрічу  як спонзор, но ёго участь мала і далшый ціль – роботу Містьской орґанізації РОС росшырити і на Сабінов і ёго околіцю, бо і там є великый русиньскый потенціал.  Але о тїм, як і о далшых планах роботы побісідовав Петро Крайняк мол., котрый, як ся вказало, окрім модераторьской функції мать і ясну представу о тім, як бы ся мала ожывити робота МО РОС у Пряшові:

– В першім рядї нашы стрічі  бы не мали быти раз за рік, але мінімално каждый           

місяць і так бы сьме  сі з місяця на місяць давали на зачаток холем єден конкретный ціль, котрый бы сьме за  місяць сповнили і могли ся посувати у своїй роботї все дале.  Роботу МО хочеме росшырити і до Сабінова, котрый даколи патрив тыж під окрес Пряшів, зато сьме призвали і пана Новотного як русиньского сімпатізанта. Хочеме самособов навщівити і пріматора Сабінова, жебы сьме ся добісідовали на можностях конкретной сполупрацы. Но нашов першорядов задачов на наступны три місяцї  бы мало быти помочі пропаґації можности штудованя  русиньского языка на Пряшівскій універзітї, бо до 31. марца штуденты дають приглашкы на высокы школы. 

А же то молодый Петро Крайняк думать важно,  такой на другый тыждень на 18.    януара  2007  скликав новинарьскый бріфінґ, на котрім вєдно з ПгДр. Аннов  Плїшковов, ПгД., і Мґр. Аленов Блыховов з Інштітуту реґіоналных і  народностных штудій Пряшівской універзіты на челї з директором проф. ПаедДр. Штефаном Шутаём, Др. н., хоче зволити стратеґію  інформованостиї о   можностях штудованя даного предмету. Кідьже найбівшый досяг на масы має радіо, подля П. Крайняка найбівшу пропаґачну роботу  бы мав  зробити  русиньскый тім  Народностно-етнічного   высыланя Словеньского розгласу в Кошіцях. На зачаток каждого русиньского высыланя бы ся могла приправити звучка, котра бы упозорнила матурантів на можность штудованя русиньского языка. Боком бы не мала стояти ани Словеньска телевізія, Редакція народностного высыланя в Кошіцях. Далшы з ёго планів на першы три місяцї – то суть навщівы

пряшівскых середнїх школ, де бы особным контактом із штудентами анґажовав  їх на штудії русиньского языка.

Тото  суть першы візії о роботї пряшівской МО РОС.  Планів є далеко веце, но планы зістануть лем планами, кідь ся до їх реалізації не пустять конкретны люде.  А ту треба   брати до увагы факт, же робота вшыткых  русиньскых културно-сполоченьскых  оґанізацій была одставена на уровень добровольности, то значіть, же люде, котры ся  в русиньскім дїлї  анґажують, роблять то добровольно, у своїм вольнім часї, кідь даякый мають. Думам, же ту є главный проблем, чом робота не іде так, як бы мала.  В

днешнїй добі мусить каждый такый „ентузіаст“ мати барз міцне пересвідчіня і премного

сил, жебы ся міг анґажовати в такім дїлї, як є народностне возроджіня.  При веселых,

але і носталґічных мелодіях гармонікаря Мілана Ґарберы собі то вшыткы притомны

усвідомлёвали, но наперек вшыткому каждый  собі усвідомлёвав і факт, же нихто за

нас не буде боёвати, як ся мы самы вздаме своїх прав на властный народностный

розвиток.  Позітівным у тім є холем то, же де-ту ся пробуджать молода ґенерація

Русинів, такых, як є  Петро Крайняк.  Бодай бы їх было штонайвеце.

Кветослава КОПОРОВА,

фоткы: А. З.

 

Підпорили ґрекокатолицьку харіту на Українї

 

Кінцём минулого  року, 16. децембра 2006 в просторах кіна „Жріедло“ в Бардіёвскых Купелях была хосенна културно-сполоченьска і хараітатівна акція. Ґенерална директорка Бардіёвскых поземных ставеб, а. с., Інж. Марґіта Сасаракова позвала інвесторів, торговых партнерів, заместнанців і сполупрацовників того знамого заводу, што має звук дома і за граніцями нашой републікы, уж на Другый рождественный бенефічный концерт.

Цілём концерту было нелем розвеселити публіку за помочі тзв. „репетяцькых“ співанок в інтерпретації знамых словеньскых співаків, духовных співанок і колядок, якы прекрасно заспівали русиньскы співачкы, але вказати і на гуманны дїла той фабрикы, яка нелем же дає многым людём Бардіёвщіны і околіцї роботу, але снажить ся підпорити і тых, котры то найвеце потребують.

 

В просторах кіна „Жріедло“ в Бардіёвскых Купелях 16. 12. 2006 была културно-харітатівна акція – Другый рождественный бенефічный концерт, на конець котрого директорка Бардіёвскых поземных ставеб, а. с. , Інж. Марґіта Сасаракова одовздала сімболічный шек на скуточны долары представителёви Ґрекокатолицькой дієцезной харіты в Мукачові на Підкарпатю. А же бенефічный концерт быв успішный, к тому  приспіли і співачкы русиньскых народных співанок: (злїва) Моніка Сорокова, Анна Порачова і Анна Сервіцька.

 

В переповненій салї кіна „Жріедло“ ся зышли досправды тоты, котрых судьба якымесь способом скапчана з фабриков або конкретно з главнов орґанізаторков. Модераторка вечора привітала  директора теолоґічной семінарії з Мукачева Тараса Ловска, старонового пріматора міста Бардіёва Інж. Боріса Ганущака, вікаря про Русинів о. Петра Павла Галька, ЧСВВ, о. Любоміра Петрика, говорцю Ґрекокатолицького єпіскопского уряду в Пряшові, отця представених василіанів в Краснім Бродї Владиміра Седлачка,  посланця НР СР  ЮДр. Яна Патакія, директорку Уряду роботы і соціалных дїл в Старій Любовнї ЮДр. Анну Афтанасову і іншых.

Бенефічный рождественный концерт у своїм вступі розогріли знамы оперетны співаци з Пряшова Анна і Славомір Бенковцї. Історія фірмы, єй сучасность  ся черяла з музичныма выступами Душана Ґруня, Роба Казіка, Петра Сташака і іншых. Як видно, словеньскы співаци радо ходять на выход нашой републікы, а конкретно до Бардіёва, де суть їм приготовены добры условія. Чули ся там добрї, а то ся одразило і на їх выступлїню. З боку позерателїв было прияте тепло і з потлесками.

Чістыма голосами, співами із сердця, прекрасныма русиньскыма колядками, духовныма піснями  порадовали притомных знамы русиньскы співачкы: Анна Сервицька, родачка з Ґерлахова, Бардіёвского окресу,  і Анна Порачова, родачка з Кыёва, Старолюбовняньского окресу, Моніка Сорокова з Бардіёва, якых спроваджав на гармонії Йозеф Пірог з Пряшова. Їх піснї запасовали до рождественной атмосферы, а были великым збогачінём бенефічного концерту, выразом духовного жывота Русинів.

Споминаны БПС, а. с. мають є свій кредіт дома і за граніцями, то уж є знаме дїло. Реалізують вшыткы ставебны роботы, на моніторї было видно конкретны ставбы заводу.  А як ся говорило в перерізї їх роботы, што є главне, мають прибыткы. Главна реалізація їх роботы є на Українї, на Підкарпатю, а в минулости і в Руську, Нїмецьку, Польску і інде. Обгосподарюють і Словеньско, главно выход країны.

Ґенерална директорка, яка понад 20 років веде свій ставбарьскый маншафт, знає оцінити роботу своїх працовників. Не дарьмо в рамках концерту было оціненых сім найлїпшых робітників фірмы, што наісто іншпіровало до іщі лїпшой роботы далшых працовників. І нелем то, з рук панї директоркы Сасараковой перебрав шек на

3 000 америцькых доларів заспупця Ґрекокатолицькой дієцезной харіты в Мукачеві.

– Даваме то тым, котры то найвеце потребують, – повіла директорка, кідь пару словами оцінила минулый рік роботы БПС, а.с.

Як  підкреслила, быв то рік тяжкый, але успішный. Значіть, же ай прибытковый. Як добрї, же ся звышыло і про тых, што то найвеце потребовали. На 1. бенефічнім рождественнім концертї (9. 12. 2005 на тім самім місцю) шек на 50 000 крун нашов своє місце в Ґрекокатолицькій харітї в Пряшові, на другім концертї была підпорена харітатівна робота ґрекокатолицькой церькви на Українї.

О тім то суть такы концерты – о любви, о добротї, о сполуналежности сердець. Є добрї, же концерты БПС, а. с.  ся стають традіціёв. То є лем на приписаня до Книжкы добра меценашкы далшых плусів.

М. МАЛЬЦОВСКА, 22.1.2007


 

Мачошкова є Мачошкова!

 

12. октобра 2006 року была велика сала словеньского Театру Йонаша Заборьского в Пряшові (новый будинок) заповнена до послїднёго місця. І хоць пропаґація не была богзнатьяка, ай тых плаґатів не вісіло в містї велё, листкы были росхватаны чей за єден день. Не чудо. Своёв творбов і гостями ся презентовала не будь-яка співачка, але наша Русинка – Марія Мачошкова з нагоды свого 50-річного співацького юбілею. Она доднесь світить на співацькім небі Русинів і Словеньска вообще. Заты не нашла за себе нагороду. Бо ту не йде лем о спів, але і о зъяв, артістічне уменя співачкы, о єй природность на сценї, яка покорить каждого. Дарьмо є. І днесь, по пятдесятёх роках можеме повісти: Мачошкова є Мачошкова!

 

● З нагоды 50 років прoфесіoналнoй карєры співачкы М. Мачoшкoвoй (друга злїва) 12.10.2006 у Пряшoві быв кoнцерт, на кoтрім выступили: (справа дoлїва) Я. Aмбрoз, A. Сервіцька, М. Кандрачoва, A. Пoрачoва, Н. Петрашoвскый. Фoтo: М. Кубічка

 

22. новембра 1956 была Марька Мачошкова з Потїчок, Свідницького окресу, прията до Піддукляньского україньского народного ансамблю в Пряшові. Заслужыв ся о то главно тогдышнїй шеф ансамблю Юрій Костюк. Як шістнадцятьрічна вже выспівовавала ёго співанкы. Молоденька, красна як серенка.

ОБСТАЛА. ОБЫШЛА СВІТ. НЕ ЗАСТАВИЛА СЯ

Славностный концерт, якый быв присвяченый єй творчому юбілею, лем потвердив слова, же „Мачошкова іщі все годна“, а люде єй люблять. Быв зеркалом того, же тота дрібна жіночка, із чорныма як угликы очіма, натуралным, такым тіпічным про Русинів голосом, своїма женьскыма чарами, доказала позначіти ґенерації слухателїв, а притім зістала сама собов. Жыє в скромных условіях, нераз боює із фінанчным недостатком (така вже судьбина тых, якы ся наповно роздають, не думають на себе), але єй особность не вхаблять на себе чекати. Найдуть ся такы, якы єй помагають. Доказом того быв і концерт.

МАРЬКА ЗНАЄ ПОГЛАДИТИ

Концерт быв ґаранціёв того, же наш край, нашы люде на выходї Словеньска, Русины, але і Шарішане, не здичавіли. Люблять красу. Хотять быти погладжены нїжным дотыком уменя. А Марька знає погладити. Співанками, словом, своїм чаровным зъявом. Добрї ся то слухало, бо то было наше, руснацьке... Співанкы Коли-м была мала, мала, Ой, на плаю вівцї пасу, Ой, співаю співаночкы, Мамко моя люба, Ходила я по садочку, Ей, гой, тілі, тілі одспівала співачка на свою повну силу і вернула слухателїв до зашлой славы ПУНА, кідь наша співанка облетїла світ.

НА КОНЦЕРТЇ РУСНАЦЬКЫ ЕСА

Як все, і на тот раз панї Мачошкова не думала лем на себе. Позвала на концерт і своїх гостїв. Анна Сервіцька, Анна Барнова, Анна Порачова, Наталія і Николай Петрашовскы – што особа, то руснацьке співацьке есо, яке ся кажде інакше презентовало, на хосен славы русиньской співанкы. По темпераментнім выступі танечників ПУЛЬСу зo Земпліньскым чардашом, потїшыла своїма нїжныма піснями Моніка Кандрачова із своїм сыном Андріём, якый вів орхестер на концертї. Емоції выкликала їх знама співанка Ой, сыну, мій сыну, яку інтерпретаторы підсилили поцілунком матери і сына.

„СТАРЫЙ“ ДОБРЫЙ ЯНКО АМБРОЗ ІЗ ТЕЛҐАРТУ

Не міг на сценї хыбовати ани „старый“ добрый Янко Амброз із Телґарту, якый выспівав про Марьку вінчік своїх найпопуларнїшых співанок. На додаток співачка собі з ним заспівала дует.

ДРІШЛЯК, МІНІСТЕРКА

А як пришли поздравити свою „хресну“ члены забавной ґрупы Дрішляк із Вранова над Топлёв, то вже была помалы наповнена чаша проґраму. Пришли і чудовали ся, же што ту тілько Русинів робить. Докінця і самы ся снажыли бісідовати по русиньскы. Пасовали до проґраму, і хоць сі думаме, же М. Мачошкова, із своїма гостями бы собі выстачіли самы. Але можуть хыбити хреснята? Якбач, нї!

Тадь не хыбила на концертї ани міністерка працї і соціалных дїл Вєра Томанова!

ЩІРЫ СЛЫЗЫ РАДОСТИ

Марька ся радовала, співала і плакала. Щіры слызы на єй твари было видно, кідь ґарантка концерту, ведуча одбору културы Пряшівского самосправного краю Ева Арва-йова высловила ку нїй свій обдив, якый чує одмаленька, зажелала єй много здоровя і довголїтости в єй прекраснім співаню. Узнаня потїшить, главно од публікы.

Концерт ся подарив вдяка спонзорам, міджі котрыма не хыбили ани Русины, Пряшівскому самосправному краю, словеньскому Театру Йонаша Заборьского і умелецькій аґентурї СІУКО. Проґрам модеровав бывшый директор Театру А. Духновіча в Пряшові Ярослав Сисак. Частёв вечора быв і фраґмент філму Марії Праслічковой о М. Мачошковій. О режію і сценарь концерту ся постарала Надя Юрковска.

Слухателї, найближша родина, обдивователї Марії Мачошковой, єй колеґове, знамы і незнамы люде, Словаци, Русины одходили з концерту спокійны. Єден з єй колеґів, бывшый танечник ПУНА, днесь подникатель з Кошіць, собі од сердця збыхнув: „Уж давно єм не быв на такім щірім вечорї, міджі нефалечныма людми. А Марька была така природня!.. Не змінила ся.“

Маме щастя, же є ту, міджі нами. Дякуючі єй і єй співанкам, сьме могли пережыти вечур повный людьскости, добра, але і веселости. Препотребны то дарункы про днешнёго чоловіка.    

Марія МАЛЬЦОВСКА

25.10.2006


 

Успішный конкурз Співы мого роду і ёго принос...

 

Пестованя любви к русиньскій народній співанцї у нашой молодой ґенерації і главно звышеный інтерес молодежи о єй інтерпретацію в послїднїм часї є на потїху тым, котры ся занимають фолклором і музичнов културов Русинів. 

Потвердив то і недавно скінченый 5. річник конкурзу в інтерпретації русиньскых народных співанок під назвов Співы мого роду, котрый ся завершыв 30. септембра 2006 у Міджілабірцях. Ёго орґанізатором была Русиньска оброда на Словеньску з центром у Пряшові в сполупрацї з окресныма і містныма орґанізаціями РОС. Фіналному вечору передходили містны і окресны выберовы кола, в котрых взяло участь выше 200 співаків у катеґоріях  дїтей, молодежи  і дорослых. Лавреатами конкурзу ся стали: Мартін Караш і Івана Сивулякова з Камюнкы, Старолюбовняньского окресу.

Як ся высловив член выконного выбору Русиньской оброды і председа пороты фіналового вечора – Штефан Зима, „звышуючій ся тренд інтересу молодых співаків і участь в конкурзї Співы мого роду, як і вєдно звышованя якости співу і інтерпретаторьского прояву в области народного співу, главно русиньского, може нас лем тїшыти Гляданя талентів  путёв такых конкурзів треба підпоровати і дале розвивати.“ (Позн. А. З.: Протїв тому не мож ніч мати, лем то привітати і тїшыти ся з того. Але многых інтересує то, накілько такы конкурзы проглублюють у підростаючого поколїня, але і у дорослых їх русиньску свідомость, гордость на русиньску културу і фолклор, і ці мать то даякый вплыв на то, жебы такы конкурзы мотівовали русиньскы дїти к інтересу о навчаня предмету русиньскый язык і култура?! Напр. в Старолюбовняньскім окресї?)

Як увели представителї Русиньской оброды на Словеньску, на проєктї далшого, шестого річника того конкурзу ся зачне робити уж в новембрї 2006.

Петро КРАЙНЯК, Пряшів

25.10.2006


Бой о Руськый дім продовжує, хто го выграть?

 

Высловити ся ку взнику Надації Руського клубу – 1923 – то быв главный пункт далшой громады членів Руського клубу – 1923, котру председа Мґр. Гавріїл БЕСКИД скликав на день 22. септембра 2006.

 

● 22. септембра 2006 было засіданя членьской громады Руського клубу – 1923 на челї з председом Мґр. Гавриїлом Бескидом (першый справа), котрый вєдно з таёмником клубу Інж. Димітріём Крішком, котрый вів засіданя (другый справа), і членом выбору Петром Крайняком, мол. (третій справа) засіли за председницькый стіл ● В діскусії дость зошырока выступали, наприклад, Др. Василь Латта (пятый справа) і доц. Інж. Павел Шутяк (шестый срава), котрых выступы собі выслухали притомны члены клубу.

 

Од послїднёй стрічі членів, котра была 15. юна того року, ся на світло вынесли новы факты, котры были неясны нелем про членів РК – 1923 зосередженых навколо председы Гавриїла БЕСКИДА, але, чудуй ся світе, о створіню надації не знали ани самотны членове другой ґрупы, котры властно мали быти принайменшім інформованы выбором РК – 1923, же така надація буде створена, не бісідуючі о фактї, же як платны членове РК – 1923 мали право одголосовати заложіня такой надації. Чом ся так не стало? І тото было предметом діскузії, выяснёваня позіцій і освітлёваня фактів навколо двох орґанізацій з єднаков назвов – Руськый клуб – 1923. Але подьме од початку...

Председа РК – 1923 Г. Бескид привітав вшыткых притомных і поінформовав о сітуації од послїднёй членьской громады. Ознамив, же од 4. авґуста 2006 року суть притомны членове знову зареґістрованы на Міністерстві внутра СР як платны членове РК – 1923 і за тот клуб суть на пряшівскім судї 3 судны поданя на дотеперішнїх самозваных членів выбору, котры собі в рамках „демокрації“ самы дали право властнити будову Руського дому і накладати з маєтком вшыткых Русинів подля властного уважіня, лїпше повіджено, подля властного проспіху. Обсягом єдного з уведженых подань є спохыбнїня взнику Надації РК – 1923 і наслїдного переведжіня маєтку – будовы Руського дому на тоту надацію. Притомны членове ся мали высловити к взнику надації, котра, як ся вказало в діскузії, была властно створена чотырьма особами – професорoм МУДр. Інж. Конштантіном Барном, Др. н., Інж. Павлом Бірчаком і Яном Цімбалом, котры суть членами Справной рады надації, а справцём надації ся став Штефан Секерак. Также приближме атмосферу діскузії, котра была жыва, набита множеством емоцій, але треба сконштатовати, же одкрыла і многы новы факты. Як членка Руського клубу – 1923 дозволю собі істы моменты діскузії окоментовати, знаючі дакотры факты з обидвох боків знеприятеленых таборів з надїёв, же поступно выплавать на поверьх ціла правда о Руськім клубі і Руськім домі і тота правда поможе довести дїло до кінця на хосен не дакотрой ґрупы, але на хосен вшыткых Русинів.

Як першый до діскузії ся заголосив пан Др. Василь ЛАТТА, котрый є членом РК – 1923 навколо Штефана Секерака і на громаду быв призваный паном Бескидом як рядный член РК – 1923. (Так істо были позваны і другы членове, котрых мена фіґурують на презенчных листинах з членьскых громад другой ґрупы, но не вшыткы тоту можность схосновали). Пан Латта ся вернув до історії куплїня Руського дому і припомянув, же на тот дім ся складали Русины по селах, котры были орґанізованы в Обществі А. Духновіча, напр. село Пчолине, одкы сам походить мало в обществі понад сто членів. Вказав і на особность професора Вацлавского, котрый дїяв на Лабірщінї і послав за тоту долину на Руськый дім 35 тісяч корун, котры вызберав од людей-Русинів. В новодобій історії, по новембровій револуції 1989 наслїдовали многы судны споры о власництво Руського дому, на котрый собі робив нарокы де-хто. Ту припомянув факт, же в тых спорах предложыв найважнїшый документ, котрый потвердив властництво Руського дому як маєтку Русинів професор МУДр. Інж. Конштантін Барна, Др. н., і на основі того документу быв Руськый дім навернутый Русинам, респ. Руському клубу – 1923 – ёго первісным членам, котры поступно росшырёвали членьску базу клубу о далшых членів. На основі тых фактів пан Латта высловив погляд, же членами клубу ся стали люде, котры паразітовали на Руськім домі, зато він є за ліквідацію такых еґоістічных ґруп, котры не роблять на благо вшыткых, але преферують свої пріватны інтересы. Є протїв судных спорів і думать, же сітуацію треба рішыти мімосудным вырівнанём. Ту собі дозволю такый коментарь: „Пане Латта, як то хочете зреалізовати практічно? На мімосудне вырівнаня треба мати добру дяку комуніковати. А жебы могло дійти до комунікації, мусять ся обидві стороны стрітити, бо як єдна хоче, а друга єй іґнорує, ніч з того не буде. Як членка РК – 1923 знам, же пан Бескид посылав позванкы на дакілько членьскых громад вшыткым членам, докінця і панови Секеракови, Барнови, Бірчакови і Цімбалови. На їх властну шкоду, ани на єдну громаду не пришли, не высвітлили свої „робочі поступы“ навколо Руського дому. А я як дакількорічный член клубу єм на то чекала і хотїла єм выслухати їх арґументы, а нелем ся дізнавати десь „на пути“, же тот і тот не є добрый Русин, ку тому не треба іти на громаду, а далшого треба цалком іґноровати, бо то не є нияка особность... Такы бісіды „споза плота“ про мене не мають ціну і свідчать о некомпетентности поєдных „тыж Русинів“, о котрых єм сі думала штось веце.

Другый в діскузії выступив Доц. Інж. Павел ШУТЯК, котрый повів: „Быв єм членом РК – 1923 у пана Секерака і нагодно єм ся дізнав, же взникла Надація Руського клубу. Померзило ня то, же як член єм предці мав право о тім ся дізнати на членьскій громадї, высловити ся ку тому. Видно, обышли ня, як і многых другых членів. Потім єм ся зачав дізнавати далшы дивны факты – быв украдженый трезор з фінанціями, реконштрукція ся робила якось нетранспарентно. Доволив єм сі жадати аналізу господаріня з фінанціями Руського клубу – 1923, бо єм збачів, же в тім не є порядок. Выслїдок моёй оповажливости ня несподївав. Нараз єм быв з Руського клубу вылученый з коментарём на трёх сторінках.“ Пан Шутяк не вірив властным очам, што ся о собі дочітав: „Неморалный, підпорюючій ненавість, розвертаючій тіп...“ Тихый, неконфліктный пан oстoвпів при такых обвинїнях: „Кідь буде дахто по многых роках чітати архівны матеріалы односно Руського клубу – 1923 і прочітать собі о мі тото... Што будуть думати мої правнукы? Ці я досправды такый шкодливый про сполочность чоловік? Набыв єм пересвідчіня, же панове Цімбала, Бірчак, Секерак і Барна не мають моралне право вести і коордіновати роботу Руського клубу – 1923. Не знам о їх културных ці другых актівностях на полю розвитку русиньской културы – аж на бой о Руськый клуб і Руськый дім. Дїятельство Руського клубу бы ся предці мало замірёвати на інтеґрацію вшыткых сил русиньского руху, а не лем тых, котры комусь пасують, бо мовчать і не роблять проблемы...“ ( Не роблять проблемы, лїпше повіджено не роблять ніч, суть лем кулісов, котра крыє – може і не знаючі, нечестны практікы сучасного веджіня. Кідь то так не є, вызывым вшыткых, котры мають што повісти, прийдьте на громаду і повіджте свою правду о Руськім клубі, Руськім домі і Надації РК. Каждый член Руського клубу – 1923 мать право знати, што ся дїє – позн. К.К.)

З далшых діскутуючіх, з котрых векшына ся просила, коли і хто заложыв Надацію РК, бо они, як платны членове, котры мали о взникнутій надації знати – на членьскій громадї, на котрій была надація створена, суть предці їх підписы, котры бы мали свідчіти о їх згодї із взником надації, ся о тім дізнали лем з медій. І тот факт, як і многы далшы (украдженый трезор, страта економічных документів і фінанцій РК) свідчіть о принайменшім підозрілых практіках бывшого веджіня РК – 1923.

Таке почудованя высловив і пан Штефан КРУШКО, котрый є членом РК – 1923 од 1991 року, но Становы нововзникнутой надації од штатутарїв РК – 1923 не дістав і так собі їх сам выжадав на Міністерстві внутра СР. Быв зачудованый їх обсягом і померзило го, же властно як член РК – 1923 ся сам під них, хоч і не знаючі, підписав.

Наконець, по рядї далшых выступаючіх, ЮДр. Петро КРАЙНЯК сконштатовав, же треба в першім рядї одголосовати неплатность взнику надації, бо то буде єден із далшых кроків, котры леґалным і транспарентным способом забеспечать навернутя Руського дому до рук вшыткых Русинів, а не лем малой ґрупы „выволеных“, котрым ся видить, же праві они мають на нёго право. Так ся і стало. Притомны членове РК – 1923 голосованём потвердили (аж на єдного, котрый ся стримав) неплатность взнику Надації РК – 1923, котра была створена без їх згоды.

Также на вопрос, хто выграть бой о Руськый дім хоче ся мі одповісти, же вшыткы, котрым о Русинів як народностну меншину скуточно іде. Выграють вшыткы, котры вкажуть нелем словами, але главно властныма скутками, же суть охотны помочі при возроднім процесї Русинів як народностной меншины. Выграють тоты, котры ся не ховають „поза плоты“, але суть охотны комуніковати, выяснёвати арґументами, глядати путь зъєдночіня і злагоды міджі Русинами. Вірю, же час вкаже хто є хто і кому о што іде.                      

Кветослава КОПОРОВА,

фоткы: М. МАЛЬЦОВСКА

4.10.2006


На Словеньску взникла aсоціація русиньскых орґанізацій

 

В суботу 13. мая 2006 в Пряшові ся зышли лідры шестёх русиньскых орґанізацій на Установчій громадї, цілём якой было заложіня Словеньск aсоціації русиньскых орґанізацій (САРО).

 

Од 1990 року  ся на Словеньску сформовало поступно 12 обществ – културно-сполоченьскых, набоженьскых,  културно-выховных, харітатівных і умелецькых – якых зъєдинять сполочный ціль: етнічно-културне возроджіня Русинів. Суть то бівшы ці меншы орґанізації, центры котрых ся переважно находять в реґіонї северовыходного Словеньска,  і ту, де жыє основна маса Русинів, розвивають своє дїятельсто. Про невелику кількость Русинів таке множество орґанізацій значіть, же їх членство є скоро тотожне, бо не є рідкостёв, же єдна особа є членом сучасно в дакількох орґанізаціях. Так само проґрамы тых орґанізацій суть подобны, але на жаль, не найлїпшы односины міджі лідрами окремых орґанізацій часто суть прічінов їх некоордінованых дїй, ба докінця в послїднїх роках сьме свідками аж некоректных  „запасів“ о домінантне поставлїня дакотрых з них міджі Русинами. Такый став  выкликав і проглубив взаємну нетолеранцію і неакцептацію – міджілюдьску і міджіорґанізачну – што в найнекултурнїшій формі в послїднїм часї предвели словеньскы Русины на 8. Світовім конґресї Русинів у 2005 роцї в польскій Криницї. Але подобны неґатіва, жаль, не спроважають лем сучасный русиньскый рух на Словеньску, перешли або переходять трансформаціями і Русины на Підкарпатю,  Русины в Мадярьску, Лемкы в Польску а наіснї проблемы мають і Русины в іншых країнах, котры на сполочных акціях, переважно на світовых конґресах, не так тяжко непостеречі. Притім незaперечным зістає факт, же найміцнїшов объєдинюючов базов Русинів у  данім контекстї од зачатку быв  і доднесь зістає якраз Світовый конґрес Русинів (СКР), о членство в якім каждорічно проявляють інтерес новы русиньскы орґанізації в світї. З той прічіны дана орґанізація ся стала якымсь ґарантом объєдинёваня Русинів а в інтересї захованя даного статусу ся снажить не преферовати котресь общество, але створити можность про репрезентанта каждой з них подїляти ся на ёго роботї, што значіть тыж мати право раз за два рокы быти зволеным делеґатом на цілосвітове засіданя за свою орґанізацію. При днешнїй кількости русиньскых орґанізацій у світї тот ціль тяжко реалізовати, жебы заховати справедливый метер.

 

По скінчіню Установчой громады Словеньскoй aсоціації русиньскых

орґанізацій, котра была 13. мая 2006 у Пряшові, ся челны представителї

шестёх закладаючіх орґанізацій Асоціації сфотоґрафовали коло Памятника нашому будителёви Александрови Духновічови, ку котрому положыли

квіткы. На фотцї злїва доправа: М. Гудак, А. Седлачкова, А. Плїшкова,

Б. Маёрошова, М. Мальцовска, о. Я. Поповець, Д. Крішко, А. Зозуляк,

о. Ф. Крайняк, П. Крайняк, мол., А. Блыхова, Г. Бескид.


Обговорили бaрз важну сітуацію

 

8. апрїля 2006 у Пряшові-Соліварї было засїданя выбору Руського клубу – 1923, котре вів председа Мґр. Гавриїл Бескид

 

Выбор ся занимав барз важнов сітуаціёв, яка з вины неґатівного приступу бывшого председы РК – 1923 Штефана Секерака мать за наслїдок комплікованый правный став, котрый є споєный із незаконным діспонованём Руськым домом з боку споминаного Ш. Секерака, як і з фінанчным господарїнём, рїшінём судных спорів, пожадавков на ужываня пивнічных просторів Руського дому з боку „VD Jednota COOP Prešov“, но главно з реалізаціёв културного і народностного посланя Руського клубу – 1923. Окреме быв обговореный способ перевзятя Руського дому правоплатным веджінём на челї з председом Г. Бескидом. Подля рїшіня выбору РК – 1923, будуть пожадавкы Єдноты рїшены по перевзятю Руського дому  формов особного рокованя за участи выбраных членів РК – 1923 і представителїв Єдноты з цїлём, жебы была досянута мімосудна догода.

ЮДр. Петро КРАЙНЯК, Пряшів


БЫВ МІМОРЯДНЫЙ СЕЙМ РУСИНЬСКОЙ ОБРОДЫ НА СЛОВЕНЬСКУ

Хотять проглубити контакты з Русинами і русиньскыма орґанізаціями

 

25. марца 2006 у Свіднику быв 9. сейм Русиньской оброды на Словеньску (РОС). Сейм быв скликаный о выше шість місяцїв скоріше як мав быти, бо дотеперїшня председкыня РОС Анна Кузмякова ся вздала своёй функції.

 

До Свідника пришло скоро 50 участників сейму, з того было 23 делеґатів із правом голосованя, зволеных своїма окресныма і містныма орґанізаціями. На зачаток засїданя ёго участници у минутї тиха дали почливость помершому вызнамному представителёви Русинів на Словеньску, але і в міджінароднім контекстї, бывшому председови РОС, драматурґови Театру А. Духновіча – Василёви Туркови. Засїданя сейму вів член Выконного выбору (ВВ) РОС Ян Липиньскый. Справу о діятельстві РОС од послїднёго сейму  місто А. Кузмяковой, яка із здравотных прічін не могла прийти на сейм, прочітав член ВВ РОС Іван Бандуріч. Справу о дїятельстві Дозорной рады (ДР) РОС прочітав єй предсседа Павел Дупканіч. Як выплинуло з рефератів, РОС досягла в послїднїм часї в дакотрых областях успіхы, но дакотры заміры ся не подарило зреалізовати. Тыкать ся то главно сферы ряджіня і орґанізаторьской роботы, реґуларного скликованя засїдань ВВ і Кородіначного выбору (КВ) РОС, евіденції членства, росшырёваня навчаня русиньского языка і културы на основных і середнїх школах, звышованя якости розгласового і телевізного высыланя в русиньскім языку, але ай сферы фінанцованя културных актівіт РОС і выужываня ґрантовых проґрамів МК СР. Делеґаты схвалили Проґрамовы цїлї РОС до 2011 року, коли буде списованя жытелїв СР. Єднов із важных задач в дїятельстві РОС буде вырїшіня пожадавкы на зряджіня Музею русиньской културы на Словеньску. Делеґаты сейму в своїх діскузных выступах высловили тыж жаданя проглубити контакты з Русинами і русиньскыма орґанізаціями за граніцями Словеньска, але часто тыж было чути крітіку словакізації літурґічных обрядів у русиньскых парохіях і протирусиньскых позіцій Ґрекокатолицького єпіскопства у Пряшові. Делеґаты крітічно оцїнёвали і сучасну сітуацію коло Руського дому в Пряшові і дали пропозіцію рїшыти тот проблем скликанём сполочной членьской громады членів Русьского клубу – 1923 з боку Штефана Секерака і з боку Гавриїла Бескида.

 

Пообідї наслїдовали вольбы нового КВ і ВВ РОС, як і председы РОС. Членами КВ РОС ся стали представителї окресных і містных орґанізацій РОС, як і представителї дакотрых русиньскых орґанізацій на Словеньску. За нового председу РОС быв зволеный Владимір Противняк із Міджілаборець-Выдранї. З перевагов голосів здобыв довіру делеґатів перед другым кандідатом на функцію председы – Мілошом Стрончеком зо Свідника. В. Противняк є родаком із Выдранї, мать 54 років, робить як самостатный референт на орґанізачнім одборї МсУ в Міджілабірцях і є довгорічным председом приправного выбору Фестівалу културы і шпорту в тім містї. За членїв ВВ РОС были зволены: Феодосія Латтова з Пряшова, Ян Липиньскый із Братїславы, Мірослав Кереканіч із Гуменного, Штефан Зима зо Старой Любовнї, Власта Оцетникова зо Снины і Мірон Крайковіч зо Свідника. За председу ДР РОС быв зволеный Павел Дупканіч із Міджілаборець. Окремым пунктом проґраму міморядного сейму было схвалїня зміны Станов РОС, подля котрой містны і окресны орґанізації будуть мати правну субєктівіту. На сеймі было вырїшено, же центром РОС буде і надале Пряшів. В Пряшові зістає і центер редакції InfoРусина з тым, же Анна Кузмякова была повірена веджінём редакції до кінця юна 2006. Потім буде выписаный конкурз на функцію шефредактора, так як то укладають Становы РОС. На конець сейму председа пропозічной комісії Александер Фецура з Гуменного прочітав узнесіня.

 

Треба вірити, же цїлї і задачі, котры были обговорены і прияты на тім сеймі, будуть ай у реалнім жывотї русиньского руху і главно на хосен Русинів Словеньска сповнены.

Др. Петро КРАЙНЯК


Стрїчі з родным словом продовжують і того року

 

По минулорічній серії акцій під назвов Стрїчі з родным словом, котры были в Колбівцях, Міджілабірцях, Руській Порубі, Снинї, Пчолинім і Стащінї, главным орґанізатором якых было обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы, продовжує нова серія тых акції і в роцї 2006. Перша з них была в Основній школї у Шаріськім Щавнику, Свідницького окресу, 23. фебруара у сполупрацї з Методічно-педаґоґічным цетром у Пряшові.

 

Зо стрїчі з родным словом в ОШ у Шаріськім Щавнику: (зверьху злїва доправа) писателї М. Мальцовска і Ш. Сухый, директорка школы М. Червенякова, конферансьєры културного проґраму школярїв І. Малачінова і Р. Білый.

 

З Пряшова до Щавника рушила пятьчленна ґрупа, жебы в містній школї взяла участь на Стрїчі з родным словом, але і на стрїчі з школярями, їх учітелями і родічами. Гостїв із Пряшова уж при автї привітала учітелька русиньского языка Мґр. Марія Бакова, потім неофіціално директорка школы Мґр. Марія Червенякова у своїй канцеларнї а офіціално перед вшыткыма притомныма во вестібулї школы, де проходив цїлый проґрам стрїчі. Также привітала: писателїв Марію Мальцовску і Штефана Сухого, популарну інтерпретаторку русиньскых народных співанок Марію Мачошкову і акордеоністу Йозефа Пірога, як і шефредактора Народных новинок, Русина, одповідного редактора русиньскых неперіодічных выдань і учебників – Александра Зозуляка. Але перед тым іщі вшыткы собі послухали з почливостёв якбы другу гімну Русинів – Вручаніє, котрой слова „Я Русин был, єсьмъ і буду...“ нашого будителя Александра Духновіча знать каждый Русин. Но теперь тота гімнічна пісня прозвучала зо запису в інтерпретації найвекшого русиньского аматерьского фоклорного колектіву на світї (скоро 90-членного) – Славяне з америцького Піттсбурґу, котры школу навщівили в юну минулого року.

 

По втупній піснї і привітаню першый ся ку притомным приговорив А. Зозуляк, котрый  спершу презентовав выслїдкы роботы редакції Русин і Народных новинок і неперіодічных русиньскых выдань і учебників а потім указав на можности навчаня  предмету русиньскый язык і култура од основной, через середню по высоку школу, причім підкреслив, же од академічного року 2006/2007 ся про тых, што ся учіли або хотять учіти русиньскый язык, теперь го будуть мочі штудовати в 12 розлічных комбінаціях з іншыма предметами бакаларьского штудія. Так істо указав на можности уплатнїня ся тых, што ся учать або скінчать штудії русиньского языка, а то в русиньскых културных інштітуціях, як русиньскых редакціях писаного слова, в Театрі Александра Духновіча в Пряшові, в русиньскім редакчнім тімі Словеньского розгласу, в русиньскім маґазінї Словеньской телевізії, в русиньскых културно-народностных орґанізаціях. Апеловав на притомных, жебы ся не ганьбили за свій материньскый русиньскый язык і свою русиньску народность, наопак гордили ся нёв. Высловив і радость, же то уж похопили многы родічі, міджі нима і зо Шаріського Щавника і Бенядиковець, котрых дїти ходять на годины русиньского языка і културы а выразив і несподїваность, же і шестеро школярїв зо словеньского села Радома тыж ся ту учать русиньскый язык, але і прекрасны русиньскы співанкы, як сьме мали можность потім учути в богатім културнім проґрамі, котрый під веджінём своїх учітелёк, главно русиньского языка – Марії Баковой і Монікы Сакаровой, представили нелем гостям з Пряшова, але і своїм родічам, котры ся їх выступам барз тїшыли, што все документовав їх аплавз.

 

По А. Зозулякови з урывками  своїх літературных творів  выступили двоє лавреаты престижной Премії Александра Духновіча за русиньску літературу – М. Мальцовска  (зарівно редакторка Русина і Народных новинок) і Ш. Сухый (зарівно методік русиньского языка і літературы Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові). М. Мальцовска  прочітала урывок зо своёй прозы а Ш. Сухый укажкы зо своёй найновшой поезії, котры заінтересовали притомных і пересвідчіли їх, же русиньскый язык є богатый і мож ним выразити вшыткы думкы і чутя і в літературі.

 

По выступлїнях спомянутых гостїв з прекрасным проґрамом ся  представили, самособов, по русиньскы – Іванка Малачінова з Радомы і Растїслав Білый із Шаріського Щавника, Зденка Ванькова з Бенядиковець, котра задекламовала вірш Я Русинка, танцюрісткы зо семой класы Николка Ярощакова, Катка Іванчова, Іванка Малачінова і Еріка Гадзімова, співачкы Владка Леснякова і Штефанія Фечова, декламаторка Николка Ярощакова, співацька ґрупа під веджінём учітеля музичной выховы Інж. Яна Маєра, котрый їх допроваджав гров на акордеонї. Барз миле было выступлїня двадцятёх дїточок з 1. – 4. класы, котрых співанка Ішли козы поза лозы у публікы выклькала сміх і веселость на твари. Незабытным быв і выступ Каткы Іванчовой із віршом Нїґда не найдете. Їх выступлїня потішыли сердця вшыткых притомных, а нас з Пряшова і тот факт, же зо 65 школярїв у ОШ у Шаріськім Щавнику  26 школярїв учіть ся у 1. – 4. класї русиньскый язык як повинный предмет а 20 школярїв з 5. – 9. класы, але лем у формі кружка, што добрі, але, шкода, же не таков формов, як на І. ступнї. Інтересно, же і шестеро Словаків із Радомы ся тыж учать русиньскый язык. Потїшыло нас, гостїв, котры сьме у школї были уж перед тым, же школа покраснїла внутрі і помалы ся реконштруує, вылїпшує. Тота робота собі выжадує немалы фінанції, віриме, же ся їх подарить зогнати новій актівній діректорці, котра за рік а пів уж в школї зробила фалаток доброго дїла.

 

Но а доставаме ся на конець Стрїчі з родным словом, кідь з великым успіхом выступила співачка Марька Мачошкова в допроводї гры на акордеонї Йожка Пірога. Што співанка, то векшый аплавз а золотым клинцём было, кідь на самый конець собі заспівала з талентованыма школярьками, членками співацькой ґрупы.

 

Золотый клинець културного проґраму М. Мачошкова в кругу домашнїх співачок і учітелькы русиньского языка М. Бакова і М. Сакарова.

 

Наісто тот конець, як і ціла акція ся надовго запамятать вшыткым участникам. Одходили сьме з нёй з добрым чутём, же школа ся дає до порядку, же жыє, а то і русиньскым духом, русиньскым словом, хоць тото сьме але не чули уж мімо проґраму, бо школярї ся міджі собов догваряли по словеньскы, што нас кус померзило, бо іщі перед пару роками на ходбах школы учнї бісїдовали по русиньскы так, як їх родічі, дїдо ці баба. Но але то є процес асімілації, котрый тяжко заставити, хоць ся о то снажыме і мы, але і учітельскый колектів у ОШ в Шаріськім Щавнику, вірю?!

 

А. З., фоткы автора


В дусї одказу нашых предків

(Одбыла ся членьска громада РК –1923)

 

17. децембра 2005 року в Пряшові была міморядна членьска громада Руського клубу –1923, (дале РК – 1923) яка была скликана выконным выбором РК –1923 на основі Станов клубу, Статі V. 5/а. На громадї взяло участь 34 людей. Николай Ляш прочітав проґрам засїданя, якый быв єдноголосно приятый. Дале слїдовали вольбы мандатной, волебной і пропозічной комісії, характерістіка кандідатів на членство в РК – 1923 і  їх притя.

 

В далшій части была Гавриїлом Бескидом прочітана оцїнка роботы выбору РК – 1923 од міморядной членьской громады 9. 4. 2005. Як ся конштатовало в головній справі, скликаня міморядной членьской громады 9. апріля 2005 р. было дуже потребне, абы ся заставили нездоровы тренды в роботї бывшого веджіня РК –1923 на челї із Штефаном Секераком і ёго найближшыма підпорователями. Міморядна членьска громада з 9. 4. 2005 р. вказала на нереґулерность волеб главных функціонарів в септембрі 2001 р. Тогды, як конштатує справа, на уровню засїданя выбору, в роспорі із Становами РК –1923 і законом 83 Зб. з. быв зволеный до функції председы Ш. Секерак. Дале ся говорило о грубім порушованю Станов РК – 1923, кідь были одосланы Становы РК – 1923 на реґістрацію Міністерства внутрішнїх дїл в юну 2004 року, чім было тото  міністерство уведжене до омылу, бо Становы не были одобрены на інформатівній челньскій громадї 13. 1. 2004, на што суть і доказы. Крітічный быв ай погляд на реконштрукчны роботы в будові обчаньского здружіня РК – 1923 в Руськім домі, якы ся проводять без конкурзу на архітектонічны зміны такой історічной будовы, без сугласу членьской громады, робота здружіня фунґовала без контролных механізмів, з чого выпливала самовольность у поужываню фінанцій обчаньского здружіня бывшым председом РК – 1923. Зато му, як і цїлому выконному выбору  на міморядній членьскій громадї 9. 4. 2005 была высловлена недовіра. Наперек тому бывшый председа выналожыв много сил на то, абы здіскредітовав новый выбор розлічныма трестоправныма кроками і оговарянём нового председы орґанізації Г. Бескида  і далшых  членів, што має  своє продовжіня і в сучасности.

 

В діскузії, в якій выступило 11 членів,  ся конштатовало, же міморядна членьска громада 9. 4. 2005 была склиакана завчасу, абы мож было передыйти нагромадженым проблемам за веце як  5 років од послїднёй членьской громады в децембрі 1999 року. По плодній діскузії, яка ся дотыкала ряду културно-націоналных вопросів Русинів Словеньска, слїдовали вольбы выбору РК – 1923, контролной і ревізной комісії, схвалїня Станов РК – 1923. Быв зволеный новый выбор РК –1923 на челї зо староновым председом Мґр. Гавриїлом Бескидом, заступцём ся став Николай Ляш, а таёмником Інж. Димітрій Крішко. Громада взяла до відома прияты узнесіня.

 

Погляд на часть участників міморядной членьской громады Руського клубу – 1923 17. децембра 2005 у Пряшові

 

Єднов з важных задач, о якых ся говорило на громадї і якы суть надміру актуалны про Русинів на Словеньску, было їх духовне і людьске зближованя. Якраз Руськый клуб – 1923 із своїм новым выконным выбором, културно-освітне общество при Руськім домі в Пряшові, на Главній уліцї 62 мали бы ся стати тов зьєдночуючов силов, тым поганяючім мотором вшыткых русиньскых орґанізацій, абы робота в націоналнім дїлі ішла успішно в економічнім і културнім напрямі. Таку скуточность бы мав підпорити каждый добрый Русин, кому лежить на сердцю одказ нашых предків, Руськый дом быв купленый великыма русиньскыма душпастырями, будителями, але ай обычайныма людми з валалів. Быв купленый на то, абы ся в нім розвивала богата културно-освітна робота на хосен вшыткых Русинів. Днесь тот одказ треба до точкы выповнити і змобілізовати вшыткы силы на дотримованя порядку в правнім штатї.

 

Іван ЦИМА


Штефан Чепа навщівив Общество А. Духновіча в Ужгородї

 

17. октобра 2005 в Ужгородї была інтересна стрїча членів Общества А. Духновіча зо загранічным гостём Штефаном Чепом iз Toрoнтa, отець котрого ся народив у селї Малый Березный нa Пiдкaрпaтю а мати му Русинка-Лемкыня. Хоць Ш. Чепа ся народив  і жыє у Канадї, він  бісідує по русиньскы і намагать ся чім веце доброго зробити про Русинів. Як презідент великой канадьской фірмы  „Norstone Financial Corporation in Toronto“ спонзорує много културных акцій Русинів в Европі, а про нас цінне, же підпорує главно выдаваня школьскых учебників і  отворіня, дїятельство недїльных школ русиньского языка на Підкарпатю. То лем мала часть того, чім помагать нам і робить то од щірого сердця.

 

Зато на стрїчу з честованым гостём в Обществі Александра Духновіча пришло много людей. Были ту нелем члены общества, але і просты Русины, котры мали дяку увідїти найчестованїшого русиньского меценаша. Ш. Чепа, як быв в Ужгородї в юну 2005 року, дав слово, же поможе зрекоштруовати будову Общества А. Духновіча в Ужгородї на Православній набережній 21, котра бы служыла русиньскым  орґанізаціям і клубам, ту бы ся выдавали русиньскы тыжднёвы новинкы, отворила бы ся недїльна школа русиньского языка і т. д. Русины тогды привітали тоту ініціатіву, але дакотры, котры мають свої амбіції, зачали перекручовати слова Ш. Чепы, як наприклад бывшый председа веджіня общества Людовік Філіп, зачав у пресі протїв того выступати і „правник“ Петро Годьмаш.

 

Але верниме ся ку стрїчі. Она была тепла в одношінях нормалных людей, бо Ш. Чепа ся тримав нормално, просто і одповідав на хоцьякы вопросы, і потвердив, же він наперек вшыткым нежычливцям поможе возродити Русиньскый народный дім. Высловив  ся так, же буде підтримовати в тім дїлї, як і в  навертаню к русинству, главно молодых членів общества.

 

Наслїдно, 22. октобра 2005 была громада Общества А. Духновіча в Ужгородї, котра крітічно оцїнила роботу веджіня общества  на челї з Людвіком Філіпом. Зо старого веджіня общества лем В. Падяк і В. Цуґа дістали довіру і надале зістали членами веджіня. Новыма членами ся стали Віра Баганич, Дімітрій Поп, Розалія Думніч. За председу быв зволеный  Валерій Падяк.

 

(Подля підкарпатьскых матеріалів управив і до русиньского языка на Словеньску переложыв А. З.)  


Любе нам  материньске родне слово...

 

Зато обчаньске здружіня Світовый конґрес Русинів, котре мать центер у Пряшові, собі повіло, же буде найвекшу вагу давати двом річам – родному русиньскому слову (а то в писаній, говореній або співаній формі) і підростаючому поколїню. Зато выробив проєкт Десять стрїч з родным словом, котрый одобрило і зафінанцовало Міністерство културы СР.

 

Перші дві стрїчі были недавно – єдна у Здруженій середній школї в Міджілабірцях 28. октобра а друга 8. новембра 2005 у Колбівцях, Стропківского окресу.

 

Тілько на увод. Але хотїло бы ся і кус порівнати тоту дві стрічї. Перша была зо старшыма штудентами і за участи тыж  ґрупы штудентів з недалекой ґімназії. Принесли сьме їм зо щірости сердць родне слово, ці у выступах таёмника Світовой рады Русінив і шефредактора, русиньскых періодічных і неперіодічных выдань – Мґр. Александра Зозуляка (котрый ту повнив і свою задачу фотоґрафа). Він як традічно росповів о тім, што є обсягом дїятельтва Світового конґресу Русинів і редакції.

Представив і немало продуктів із „ϊх“ дїлнї, много пороздавав притомным, може, пару з них ся задумать над рядками уводного слова і в декламації поезіії ці інтерпретації співанкы. А было добрым збогачінём акції, кідь з урывками зо своёй поетічной і прозовой творчости выступив методік русиньского языка Штефан Сухый (третїй зверьху справа). А тыж кідь сітуацію навколо  розвоя навчаня русиньского языка од основных школ у 1997 роцї, через середню (ґімназію), а, може і їх сполочну середню школу высвітлила одборна асістентка Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівскойн універзіты ПгДр. Анна Плїшкова (на фотцї зверьху четверта справа). Але жебы нелем гостї бісїдовали,  і домашнї дашто задекламовали: представили ся дві штуденткы – з поезіёв Ш. Сухого і прозов М. Мальцовской -  Катка Прокопчакова і Ева Трнавска. А потім наслїдвало выступлїня співачкы Марькы Мачошковой  в допроводї гры на акордеонї Йожка Пірога. Ці ся тот проґрам штудентам любив, то тяжко посудити, бо їх інтересы языковы і музичны ся веце орьєнтують на запад, як на своє, ці не дай боже на выход. Але і так не єм цалком песімістічный, бо вірю, же хоць малый кусочок нами повіджерного, задекламованого і заспіваного зістав у сердцях дакотрых штудентів і він раз зарезонує!

 

Друга Стрїча з родным словом была у селї Колбівцї, Стропківского окресу, міджі меншыма школярями. Але тоты тым веце вшытко безпосереднё принимали: нашы выступы речницькы, а не говорю уж о тых співацькых русиньскых в інтерпретації зась Марії Мачошковой (долов в центрї) в допроводї гры на акордеонї Й. Пірога,  на котрых надвязали дїти своїм непредставителным безпосереднїм концертом і не хотїли співачку пустити зо школы і дожадовали ся далшых співанок. Была то фантастічна атмосфера, котру підсилила редакторка, писателька, лавреатка найвышшого русиньского літературного оцїнїня – Премії Александра Духновіча за русиньску літературу – ПгДр. Марія Мальцовска  (друга злїва долов). Самособов, же она прекрасно і з чутём задекламовала урывкы зо своёй прозаічной творчости, але многы з них знають уж тоты школярї, што ся ту учать русиньскый язык і културу під веджінём учітелькы  Гелены Антошовой  (на фоцї долов зо своїма выхованцями русиньского языка). Друга стрїча, кідь єм порівновав із першов, была намного щіріша, безпесереднїша, к чому припомогли нелем кус мы, выступаючі (долов злїва –  Александер Зозуляк і Марія  Мальцовска, але і веселый менежер і запаленый актівіста за русинство, діректор школы – Осиф Вархолик.  У колбівскій основній школї сьме ся чули, як у русиньскім раю (правда і в раю є што  направляти і вылїпшовати).

 

Дїти і молодеж – то суть наша радость, а кідь іщі ку вам ся приговорять в роднім языку русиньскім, дашто в тім языку вам задекламують, заспівають – тогды мнякнуть нашы сердця, якы бы твердости жывотных страстей не были. Также русиньске родне слово на малу стрїчу  дале прийде і до іншых сел  і  міст і, віриме, же холем тілько з нашых снажінь, як осїння молга, што робить капочкы по деревах і траві, ся захопить і до сердець слухачів.

А. ЗОЗУЛЯК


Руськый дім уж конечно не буде лем про „еліту“!

 

Так бы сьме могли повісти по 30. юні 2005, кедь тот дім на Главній ул. ч. 62 перевзяв новый выбор Руського клубу – 1923 на челі з новым председом Гавриїлом Бескидом. Дотеперь Руськый дім быв закрытый про шыроку русиньску громаду, счасти зато, бо ся реконштруовав, але счасти прото, же члены бывшого Руського клубу – 1923 як справцёве Руського дому твердили, же тот клуб є про „еліту“, не про каждого Русина, хоць первістна ідея того дому є діаметрално іншака, Руськый дім быв купленый зато, жебы служыв вшыткым Русинам (нелем якійсь „выдуманій еліті“), бо пінязі на купліня дому дали многы лем з тым, же буде домом Русинів на Пряшівщіні!

 

У спомянутый день старый председа Руського клубу – 1923 Штефан Секерак не хотів передати ключі новому председови Руського клубу – 1923 Гавриїлови Бескидови, як рядно зволеному председови на громаді, котра была 9. апріля 2005 у Пряшові і де были схвалены вшыткых потребны документы, меджі нима і новы Становы Руського клубу – 1923  у Пряшові. Тоты становы на Міністерстві внутрішніх діл СР были рядно зареґістрованы, і  на основі того новый председа вымагав од старого ключі од Руського дому. Але тот їх не хотів дати, же  то му не доволює рішіня старого выбору РК – 1923 і то, же цілый спор подав на Окресный суд у Пряшові. Лемже преуказати „предбежным“ судным рішінём о тім не міг, лем потверджінём, же діло подав на суд. Также в праві быв новый председа як штатутарь, і так їднав: вступив до просторів Руського дому, до котрых  жадали вступити притомны як  члены нового выбору РК – 1923, так і  рядовы члены того клубу. Но старый председа тото не доволив, также народ не мав право вступити до Руського дому, де ся на пару років уж „забетоновала лем еліта“ – старый выконный выбор РК – 1923 на челі з председом і носителём різных фукції того клубу в єдній особі – Ш. Секераком.

 

Теперь ключі од Руського дому, окрем канцеларій, де мать свої річі і документы Ш. Секерак, суть в руках нового председы РК – 1923 Г. Бескида і тот буде приступати ку далшым ділам подля рішіня нового выбору, самособов, буде решпектовати і рішіня суду. Але дотогды він хоче зробити вшытко, жебы просторы Руського дому были штонайскорше приступны вшыткым Русинам і жебы 1. октобра 2005 ся у великій салі того дому зреалізовав научный семінарь ку 110. річніці Пряшівской півцёучітельской семінарії і к 80-річному діятельству Руського дому в Пряшові. Віриме, же потім буде множество акцій у тім домі - про Русинів і про остатні народности, бо інакше то дале буде „мертвый дім“. Меджі тым ся роблять різны обштрукції з боку старого выбору на челі з ёго председом, але, віриме, же то діло марне і же дім буде в руках тых, котры го хотять одкрыти про Русинів, про котрых быв купленый!

 

Інтересным історічным фактом є, же скоро в тім самім часі ся рішала судьба Русинького народного дому в Ужгороді, котрый є маєтком Културно-освітного общества А. Духновіча в Ужгороді. В тых днях была скликана громада, на котрій быв зволеный тыж новый выбор на челі з староновым председом – Людвіком Філіпом. Але што найглавніше, же Общество підписало договор з меценашом Штефаном Чепом о фінанцованю реконштрукції того дому, по якій бы ся мав стати репрезентатівнов інштітуціёв в културно-народностнім жывоті  Русинів на Підкарпатю і мав бы так само належати і служыти досправды Русинам, але і іншым народностям, якы бы собі ёго просторы пронаїмали на конкретны акції. Мали сьме щастя, же 13. юла 2005 сьме могли  быти в Руськім народнім домі, котрый в минулости ніс мено нашого будителя – А. Духновіча, і виділи сьме, же будова є просторна, але чекать ю много оправ в рамках реконштрукції.

 

Также наконець, по вшыткых періпетіях і закінчіню рекоштрукцій обидва домы віриме, же будуть служыти свому цілю – розвитку културно-народностного жывота Русинів на бывшій Підкарпатьскій і Пряшівскій Руси.

Александер ЗОЗУЛЯК