Новинкы • Noviny • News 2/2009

• II. iнтерреґіонална стрїча КРЕМЕНЕЦЬ 2009

  28. юна 2009 ся одбыла турістічна акція главно русиньской молодежи на горї Кременець в окресї Снина, де ся сходять три граніцї: словеньска, польска і україньска. Aкція ся реалізовала під геслом Русины – єден нероздїлный народ! На нїй взяв участь і честный председа Світовой рады Русинів – Павел Роберт Маґочій, котрый передав діпломы участным на акції першым абсолвентам пятьрічного штудія на русиньскых недїльных школах Закарпатьской области Україны.

• Федор Віцо выставлять міджі своїма

  26. юна 2009 в селї Чабины, Міджілабірьского окресу, в Домі народной творчости і ґалерії ся одбыла вернісаж выставкы 26. юна 2009 в селї Чабины, Міджілабірьского окресу, в Домі народной творчости і ґалерії ся одбыла вернісаж выставкы знамого русиньского карікатурісты – Федора Віца, яку зорґанізовали: Сільскый уряд у Чабинах, Русиньска оброда на Словеньску (РОС), Містна орґанізація РОС у Пряшові і автор. Карікатуріста дав своїй выставцї назву Федор Віцо гуморнї і коморнї, на котрій ся представив із своїма гуморістічныма і сатірічныма творами, коморныма рисунками, мальбами і деревяныма рельєфами.

• ПСК оцінив і єдну Русинку

  26. юна 2009 Пряшівскый самосправный край (ПСК) першыраз оцінив найуспішнїшых педаґоґічных працовників і штудентів середнїх школ під справов ПСК. Довєдна 19 педаґоґів із цілого краю было оцінено плакетов Яна Амоса Коменьского – Учітель мудрости про реґіон. Плакетов Світло познаня было зась оцінено 16 штудентів, а міджі нима і єдна Русинка – Вєра Сідорова, штудентка штудійного одбору обходна акдемія Середнёй одборной школы у Снинї, котра была выголошена за найуспішнїшу змагаючуся на цілоштатных змаганях в спрацованю інформацій на компютерї.

• Русины з Америкы – у краю своїх предків

  24. юна – 2. юла 2009 Карпаторусиньске общество в США з центром у Піттсбурґу зорґанізовала перебываня ґрупы тамтешнїх Русинів у краю своїх предків – на Словеньску. Тота ґрупа навщівила Літманову, Пряшів, Кошыцї, Гуменне, Тополю, Руськый Потік, Міджілабірцї, Красный Брід, Рокытів при Гуменнім, Бардеёв і Свідник, де навщівила розлічны културны памяткы. 25. юна америцькы Русины мали богатый проґрам у Пряшові. В рамках нёго як першу навщівили редакцію Русина і Народных новинок.

• Презентація Інформатора Русины в Сербії

  22. юна 2009 „Завод култури войводянских Руснацох“ у Новім Садї (Сербія) медіям і шыршій публіцї презентовав Інформатор Русины в Сербії,

• Презентація філму В. Гопко, благореченый Русин

  21. юна 2009 в Театрі А. Духновіча в Пряшові была стрїча з філмовыма документами о Русинах, споміджі котрых заінтересовав главно філм Василь Гопко, благореченый Русин.

• Быв оціненый Русиньскый телевізный маґазін

  19. юна 2009 в центрї Реґіоналной орґанізації Словеньского сіндікату новинарїв у Кошіцях зышла ся одборна порота на чолї з доц. ПгДр. Яном Сандом, ПгД. із Катедры журналістікы ФФ УК в Братїславі, жебы оцінила роботы посланы до 14. річника авторьского змаганя новинарїв выходословеньского реґіону за 2008 рік. Нас радує, же 2. місто в катеґорії Д1 (телевізії цілорепублікового характеру) здобыли авторы: Ярослава Саболова Сисакова, Ладїслав Чікі, Валерія Фірьєшова і Петро Крайняк, мол. за Народностный русиньскый маґазін , якый быв высыланый 14. октобра 2008.

• Зволеный новый председа МO РОС

  18. юна 2009 р. у Пряшові, в Театрї Александра Духновіча (мала сцена) была вырочна членьска громада Містной орґанізації Русиньской оброды в Пряшові, яка застрїшує своїх членів у Пряшові і Сабінові. На нїй была в першім рядї оцінена дотеперїшня робота МО РОС в Пряшові а по дінамічній діскузії, де доміновав проблем Руського дому в Пряшові, одбыли ся вольбы, в якых новым председом быв зволеный ПгДр. Михал Калиняк.

• Літературны таленты 2009

  17. юна 2009 было в Гуменнім оцінїня 29. річника Літературных талентів, до якого ся запоїло 408 непрофесіоналных авторів із 478 роботами з окресів Гуменне, Снина і Міджілабірцї. В молодшых катеґоріях конкурзу взяло участь 24 школ із споминаных реґіонів. Оцінёваны роботы были в словацькім, русиньскім, україньскім і ромскім языках. Русиньскых авторів оцінёвав Мґр. Штефан Сухый. Порота довєдна придїлила 75 цін і честных узнань.

• 12. ЮН СЯ СТАВ ДНЁМ РУСИНІВ

  12. юн буде Днём Русинів на Словеньску. Так вырїшыли векшынов голосів чітателї InfoРусина і Народных новинок, як і нашой вебовой сторінкы www.rusynacademy.sk.

• Спомин на Юрка Цимбору

  7. юна 2009 на недїлній святій літурґії в ґрекокатолицькім катедралнім храмі св. Іоана Хрестителя пряшівска културна громада припомянула собі недожытых 90 років Юрка Цимборы (6. 6. 1919 – 1. 10. 1989), педаґоґа, композітора управователя русиньскых і україньскых народных співанок, але і автора многых духовных пісень і літурґічных хоровых композіцій.