Єдным з главных замірів Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС) од зачатку было і дорїшіня сітуації русиньского музейницьтва. Платформа од зачатку не є спокійна з тым, же і в часї, коли є узнана русиньска народность а єствує Музей русиньской културы в Пряшові, велике множество русиньскых артефактів є все в Музею україньской културы у Свіднику і презентують ся як україньска дїдовизна.

Предаставителї Округолого стола ся зато кінцём минулого рока стрітили з директором секції културной дїдовизны Міністерства културы Павлом Шімунічом, з котрым їднали о проблематіцї збіркового і книжнічного фондів, якы ся находять в Музею україньской културы во Свіднику. Резултатом стрічі была пропозіція рїшіня того вопросу формов одборной експертізы вшыткых збірок, котры в україньскім музею суть, причім Округлый стіл дасть свій список одборників, котры бы могли быти членами той комісії. Зато Русины загнали 9-го децембра 2013 р. писмо ґенералному директорови Словацького народного музею, котрый обсяговав і пропозіцію складу комісії, яка бы доїднану експертізу могла зробити. Своїх представителїв до комісії бы подля договору могли дати і Українцї. Директор але зачатком рока загнав одповідь, в котрій конштатує, же на основі вырїшіня Комісії про музейницьку документацію култур етнічных міноріт з 4-го децембра 2013 року, было пропоноване рїшіня нашого вопросу посередництвом научно-бадательской задачі під назвов „Етніціта народной културы на северовыходній Словакії“. Также жадна комісія, де бы мали слово і Русины. Платформа Русинів в такім вырїшіню відїла лем єдно – далшу пробу о довгодобе оддалїня проблему і нерешпектованя резултатів списовань жытельства, і то нелем актуалных, але і історічных, напр. із років 1921 ці 1930. Кідьже подля Русинів є в такім справованю україньского музею укрыта протирусиньска і однароднёвательска політіка, фінанцована державов, мають то за штось неприпустне в демократічній державі, де платить Устава і законы, котры то заказують.

І зато ся такой писмом обернули на самого міністра културы, котрого резорт фінанцує і Словацькый народный музей, з просьбов, жебы ся з ним могли стрітнути, і пояснити му детайлнїше звязаности, котры дотуляють ся цїлой проблематікы. Одповідь міністра была але шоком, котрый якбач многым выбив дых. В не цїлком приятельскій одповідї міністер пише, же він жадну обіцянку стрітнути ся з Русинами не дав і так ся не чує повинен тото зробити. Міністер одмітать, же презентація нашых артефактів як артефактів україньскых є однароднёвательсков політіков, котра є фінанцована міністерством і выражать „жаль над такым способом комунікації“. Така комунікація подля міністра зневажує позітівный образ о мотівації комунікації Русинів. Подля головы резорту є проблематіка комплікована і так є согласный з веджінём музею, котре пропонує научно-бадательскый проєкт, котрый бы етніціту на северовыходї Словакії высвітлив. До цїлого процесу не буде вступовати і зохабить то на „одборників“.

Также што з даной сітуації можеме конштатовати? Міністер поважує якбач за нормалне, же і по 25 роках, коли жыєме в свободній державі і Русины можуть ся голосити к своїй народности, єствує музей, котрый їх артефакты презентує як артефакты україньскы. Напрік тому, же однароднёваня є законом заказане, таке справованя фінанцоване державов є якбач в порядку. Марек Мадяріч не чує ани потребу стрітнути ся з нпредставителями части жытелів, бо він то не обіцяв, жебы холем нажыво выслухав їх проблем, хоць бы і нич пак не зробив. А то такых самых жытелів, котры єднако як вшыткы платять данї, суть воличами а докінця бы мали мати ґарантованы права, жебы їх култура могла пережыти і розвивати ся. Озвати ся є дерке. Міністер є согласный з тым, жебы сьме ся якбач вернули перед рік 1989. Кідь є согласный з проєктом, де будуть даякы „науковцї“ бадати, хто властно на северовыходї Словакії жыє, пак не решпектує переписы жытеллїв і факт, же штораз веце Русинів давать ясно наяво свою ідентічность і так є ясне, же артефакты з їх сел не можуть быти україньскы, ани мадярьскы ці татарьскы. Вже сьме ту довгы рокы мали такых науковцїв, котры нам хотїли доказати, же не сьме тым, чім собі думаме, же сьме. А я ся лем звідам, кому на такій науковій роботї залежыть і чом. А о чім нас зясь хтось іде пересвідчовати.

Знам велё добрых фіґлїв, в котрых собі люди робили жарты зо Совєтів. Все зачінали тым: Совєтьскы науковцї доказали ... Якбач такых совєтьскых науковцїв на Словакії іщі маєме і хтось їм знова давать роботу. Лем днесь мі тот факт не прийде як добрый фіґель ...