Свою пракс може выужыти

в роботї методіка

(Розговор з учітелём русиньского языка і културы на Основній школї з матерьсков школов М. Сопіры в Радвани над Лабірцём і новым методіком про тот предмет у Методічно-педаґоґічнім центрї в Пряшові – Мґр. Mареком ҐАЁМ.)

• Сьте дакількорочным учітелём русиньского яыка в ОШ з МШ Михала Сопіры в Радвани над Лабірцём. За тых пару років сьте сі здобыли міджі школярями значну популаріту, о чім свідчіть і факт, же з рока на рік Вам прибывать чісло школярїв, котры ся голосять на русиньскый язык. Як ся Вы сам чуєте в ролї учітеля материньского языка?

– Є правдов, же ся роспочав уж семый школьскый рік, котрый учу на радваньскій школї. За тот час єм і дякуючі веджіню школы дістав прос-тор, жебы-м роспочав і продовжовав в навчаню русиньского языка. Дорога ку днешнїм выслїдкам была тяжка. Каждый, хто про русиньске школство на Словакії хоче зробити штось конкретного, тым наісто перешов або сістематічно проходить.

Не дасть ся повісти, же мам якыйсь рецепт, як заінтересовати школярїв. Вшытко є скрыте в тім, же ся не треба дати одбити початковыма неуспіхами, не слухати огваряня нежычливцїв, но наповно і з добров дяков ся пустити до освітного дїла. Обалити ся терпезливостёв є так само потрібне.

Наісто мі каждый із учітелїв потвердить, же найтяжша є мотівація школярїв учіти ся штось без оцїнок. З того погляду треба школярям веце пояснёвати, штобы своє русинство чули в першім рядї у своїм сердцю. Кідь ся учітелёви тото подарить, може дале формовати познаня такого школяря.

дале

Бісїдовала: Кветослава КОПОРОВА, фотка:  А. З., 4.10.2009

Хочете штудовати русиньскый язык?

Хто має інтерес штудовати русиньскый язык і літературу од академічного року 2009/2010 на Пряшівскій універзітї в Пряшові, може собі іщі дати приглашку на Факулту гуманітных і природных наук ПУ (адреса: Fakulta humanitných a prírodných vied,  Ul. 17. novembra č. 1, 081 16 Prešov) до 15. септембра 2009. В рамках ІІ. кола вступных екзаменів ФГПН ПУ приїмать приглашкы на денне бакаларьске штудіум учітельства русиньского языка і літературы в двох комбінаціях: з анґліцькым языком і літературов і словацькым языком і літературов. На кажду комбінацію факулта планує прияти по 10 штудентів.

Подробнїшы інформації мож найти на http://www.fhpv.unipo.sk в рубріцї Štúdium.

-р-, 12.8.2009

Русиньскый язык – на Віденьскій універзітї

Радваньска школа понесе мено Михала Сопіры

24. марца 2009 року ся дирекції школы і Сільскоку уряду в Радвани над Лабірцём сповнило желаня, абы містна школа несла назву по Михалови Сопірови, першім директорови „Ґосударственной русской ґражданской школы во Вышней Радване“.

• Дїти бывшого першого директора радваньской школы: (справа) сын Боріс Сопіра і дївка Татьяна Кунїкова зо старостом Радванї над Лабірцём Андріём Глодом перед памятнов таблов Михалови Сопірови, котру ту святочно одкрыли 24. марца 2009.

Тота школа была заложена по войнї в р. 1946 як єдна з 30 міщаньскых і середнїх школ, котры в повойновых часах на нашых русиньскых селах взникали. За першого директора школы тогдышнє Повіреництво школства установило Михала Сопіру. Він дав школї добры фундаменты і выбудовав новый прекрасный модерный будинок, котрый в р. 1958 передав новому директорови Михалови Кантулякови, а ёго переложыли на другу школу. Цілый свій жывот присвятив роботї з молодежов. Умер в р. 2006 як 91-річный, похованый є в Братїславі. О Михалови Сопірови як о русиньскім патріотови і нашім народнім учітелёви была опублікована статя в Народных новинках ч. 37 – 40 з 1. октобра 2008.

На торжественній подїї взяли участь представителії Міністерства школства, Пряшівского самосправного края, старостове сел, з котрых школярї ходять до радваньской школы. Суть то села: Радвань над Лабірём, Чабины, Воліця, Берестів, Збудьска Біла, Валентівцї а в послїднїх роках і школярї з Олькы.

На ославы были позваны і старшы учітелї, і сполупрацовници директора. Но найвызначнїшыма гостями были ёго дїти – сын Боріс Сопіра і дївка Татьяна Кунїкова, котры бывають теперь в Братїславі, але своє дїтинство пережыли в Радвани над Лабірцём.

При славностнім концертї школярїв і учітелїв представитель Пряшівского самосправного края передав директорови школы Мґр. Душанови Клецови декрет Міністерства школства СР, в котрім ся установлює, же радваньска основна школа має право нести нову назву, а то: „Základná škola s materskou školou Michala Sopiru, Radvaň nad Laborcom“. При тій ославі была на вонкайшнїй стінї школы одкрыта таблічка із штатным знаком і новов назвов школы. Потім на переднїй стїнї перед входом до школы была одкрыта мраморова табла Михалови Сопірови як закладателёви той школы. Ёго мено є написане латиніков і азбуков.

дале

Інж. Ян ФРІЦЬКЫЙ, Кошіцї

На третїм семінарї карпаторусиністікы – тема Підкарпатьской Руси

Oрґанізатор: Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Термін і місце реалізації: 8. апріль 2009, Музей русиньской културы в Пряшові.

Выступаючій: історік і соціолоґ, ПгДр. Кіріл Шевченко, др. н., Інштітут російскых штудій у Празї.

Тема реферату: Културна і народностна політіка Прагы на Підкарпатьскій Руси в 20-х роках 20. стороча.

• За челный стіл 3. семінаря карпаторусиністікы засїли: (злїва) ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., ПгДр. К. Шевченко, др. н., і ПгДр. М. Мальцовска. Выслухати лекцію пришло дость людей, котры ся інтересують історіов Русинів. Фоткы: А. З.

В діскузії выступили: Мґр. Гавриїл Бескид, ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н., доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., доц. ПгДр. Андрій Антоняк. к. н., Др. Петро Крайняк i iн.

Гостя з Прагы – К. Шевченка і вшыткых притомных в Музею русиньской културы в Пряшові  привитала директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., котра представила біоґрафію реферуючого і сучасно припомянула доводы орґанізованя семінарїв карпаторусиністікы на ПУ. Першорядым є представити домашнїх і загранічных  ученых, якы ся на професіоналній уровни занимають русиньсков проблематіков, і пропаґовати карпаторусиністіку як молоду научну дісціпліну на Словеньску. Наслїдно передала слово панови Шевченкови, котрый прочітав інтересный реферат, а наконець – в згодї з приятов штруктуров семінарїв карпаторусиністікы – асістентка інштітуту ПгДр. Марія Мальцовска представила цінны і найновшы выданя, котры ся дотыкають русиньского списовного языка на Словеньску і русиністікы вообще. Дакотры з найновшых выдань іштітуту і Світового конґресу Русинів А. Плїшкова подаровала гостёви з Прагы.

Тема Підкарпатьской Руси і єй єствованя в рамках першой Чеськословеньской републікы притягла на семінарь значне множество як шпеціалістів, так і лаіків, котры ся інтересують проблематіков Русинів як на сучасній етапі їх розвитку, так і їх минулостёв. Акцентованов темов были 20. рокы 20. ст., значіть період, в котрім іщі все ся найдуть недостаточно освітлены місця, высвітлїня якых помагать сучасникам порозуміти добовый контекст розвитку русиньского етнічно-языкового вопросу і ёго выслїдкы. Тот період є про Русинів барз важный нелем з погляду ёго правдивой інтерпретації, але може і в звязи з радікалізаціов сучасной сітуації на Підкарпатю, котра притягує інтерес як медій, так і околитых держав. В тім контекстї ся на семінарю розвинула інтересна діскузія як навколо темы – Підкарпатьска Русь у 20-х роках 20.ст., так і сучасной сітуації на Підкарпатю і розлічных тенденцій поєдных містных лідрів русиньского руху. У богатій діскузії ексцеловав главно добрї овладаючій дану тематіку Мґр. Г. Бескид.

дале

Бісїдовала: ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты

Сучасность і перспектівы Русинів очами історіка

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові 19. марца 2009 зорґанізовав другый научный семінарь карпаторусиністікы. На нїм выступив історік Сполоченьсконаучного інштітуту Словеньской академії наук в Кошіцях ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н. з темов Русины на Словеньску в 20. сторочу.

Станїслав Конечні ся выскумом історії народностных меншын Русинів і Українцїв занимать уж довгы рокы. На тоту тему опубліковав много статей в домашнїх і загранічных часописах, рїшыв дакілько выкумных проєктів. Як сполуавтор написав 8 моноґрафій і веце як 100 штудій і одборных статей. Як незавіслый історік – Словак – думаме, же є найкомпетентнїшым ученым, якый може незаінтересовано высловлёвати погляды на русиньскый народностный і языковый вопрос.

Другый научный семінарь карпаторусиністікы сьме схосновали на то, жебы сьме С. Конєчному поставили пару вопросів. Інтересовало нас – як ся він позерав і як оцінёвав у своїх публікаціях передреволучный жывот народностной меншыны, котру в тім часї звали україньсков, бо наісто мав приступ як історік к розлічным архівным матеріалам, котры му помогли створити собі обєктівный погляд на дану проблематіку.

дале

Бісїдовала: Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, 02.04.2008

Русиньскый язык – на Пряшівскій універзітї

Oд року 2005 Пряшівскa універзітa має право удїлёвати академічный тітул „бакаларь“ по абсолвованю 3-річного штудійного проґраму Русиньскый язык і література в комбінації з іншыма предметами в рамках штудійного одбору Учітельство академічных предметів.

В академічнім роцї 2009/2010 Пряшівска універзіта отварять слїдуючі комбінації:

Філозофічна факулта: русиньскый язык і література в комбінації з російскым языком і літературов, історіов, нїмецькым языком і літературов,

Факулта гуманітных і природных наук: русиньскый язык і література в комбінації з анґліцькым языком і літературов, біолоґіов, ґеоґрафіов, словеньскым языком і літературов, вытварнов выховов,

Факулта шпорту: русиньскый язык і література в комбінації з  тїлеснов выховов.

В наслїдуючім роцї ся не отварять штудіум русиньского языка з музичнов выховов і з набоженьсков выховов, але предпокладаме, же по комплексній акредітації, котров у тім періодї переходить Пряшівска універзіта, буде мож отворити дакотры новы комбінації з русиньскым языком, о чім будеме вас вчас інформовати.

Віриме, же і высшеуведжены комбінації заінтересують абсолвентів середнїх школ і же проявлять бівшый інтерес о штудіум русиньского языка і літературы, як дотеперь. В рамках того штудія ся можуть веце дізнати нелем о русиньскім языку, літературї, але тыж о історії Русинів, як і о розлічных аспектах русиньской културы. Штудійный проґрам Русиньскый язык і література є отвореный про каждого, кого інтересує русиністіка і хто перспектівно уважує ся нёв занимати на професіоналній уровни. Віриме, же міджі будучіма высокошколаками ся найдуть і такы.

Веце інформацій о можностях штудія на Пряшівскій універзітї найдете на www.unipo.sk, а конкретно інформації о можностях штудія русиньского языка і літературы дістанете і на телефоннім чіслї Інштітуту русиньского языка і културы ПУ 051/77 203 92 або 0907 629 127.

-ап-  26.02.2009

Професор Торонтьской універзіты П. Р. Маґочій одштартовав першый научный семінарь з карпаторусиністікы

З платностёв од 1. марца 2008 на пропозіцію ректора Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові, проф. РНДр. Рене Матловіча, ПгД., і по схвалїню Академічным сенатом ПУ в рамках Пряшівской універзіты быв зрядженый самостатный Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Інштітут як єдиный научно-выскумный центер русиністікы на Словеньску є заєдно і найвысшов научнов інштітуціов про область русиньского списовного языка. З оглядом на актуалну сітуацію і сполоченьску потребу ся чекать, же тота інштітуція ся зачне занимати і выскумом другых сфер жывота русиньской меншыны. Такыма сферами інтересу і заєдно можностями реалізації будучіх абсолвентів русиністікы суть окрем вышеспомянутой сферы языка, главно література і култура, але не в найшыршім розуміню слова, але в конкретных єй реалізаціях – вытварне уменя, драматічне, фолклор, музейництво і под., дале історія, конфесія, сполоченьскы актівіты русиньской народностной меншыны, проблемы народной ідентіты, асімілачных тенденцій і т. д.

З погляду такого шырокоспектралного охоплїня русиньской проблематікы єдным з проєктів, котрый Інштітут русиньского языка і културы ПУ зачав од того року реалізовати, є і проєкт научных семінарїв з розлічных областей карпаторусиністікы. Першый зо семінарїв ся на Пряшівскій універзітї одбыв 12. фебруара 2009 і з першов темов під назвов „Карпатьска Русь – реґіон сполужытя народів і народностей без насилства“ вы-ступив узнаваный науковець в области історії середнёй і выходной Европы, котрый своёв научнов роботов выразнов міров поміг і надале помагать к ожывлїню інтересу о історію і сучасность єдной з автохтонных народностей в середнїй і выходній Европі – Русинів. Проблематіков карпатьскых Русинів ся П. Р. Маґочій занимать понад 25 років, за котры на Торонтьскій універзітї в Канадї выбудовав унікатну карпаторусиньску бібліотеку з обсягом коло 15 тісяч тітулів книг і розлічных періодік.

дале

Розговор вела ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові, 26.02.2009

На академії мож ся учіти і русиньскый язык

Так як каждый рїк, і кінцём минулого року (в днях 29. і 30. децембра) Педаґоґічна і соціална академія у Пряшові зорґанізовала День отвореных дверей про родічів і потенціалных штудентів, котры сі подали приглашкы на штудіум. В рамках той презентації директорка школы (на фотцї) представила родічам блок предметів, котры академія понукать як повинны, або як выберовы. Меджі выберовы предметы належать чуджі языкы – а то анґліцькый, нїмецькый, руськый а од минулого року прибыв і русиньскый язык. То значіть, же штуденти сі можуть як другый чуджій язык выбрати предмет русиньскый язык і култура. Тот предмет запрезентовала родічам выскумна працовнічка і учітелька русиньского языка і културы з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові – ПгДр. Кветолава Копорова. Інштітут є ґарантом штудія того штудійного проґраму на Пряшівскій універзітї і є охотный забеспечіти ёго выучованя  і на споминаній академії. Родічів тота інформація заінтересовала, главно  тых, котры мають русиньске корїня а їх дїти іщі комунікують по русиньскы. Такой на презентації ся пригласило вісем родічів ,меджі іншыма і двоє родічів із Шаріського Ястрабя (на фотцї спереду), котры бы про свої дїти выбрали русиньскый язык, но їх скуточный інтерес ся вкаже аж в септембру, коли ся дізнаме, кілько з приятых штудентів ся на тот предмет скуточно пригласить.

 К. К., фоткы авторкы

Проф. Павел Роберт Маґочій

навщівив 4 країны

Дорога професора Торонтьской універзіты, академіка Канадьской кралёвской академії наук і председы Світовой рады Русинів – Павла Роберт Маґочія зачала в Австрії, конкретно у Відню, де мав 11. децембра 2008 лекцію на універзітї.

• У Будапештї 13. 12. 2008 было ся засїданя Світовой рады Русинів, де за челный стїл засїли: (злїва) підпредседа СРР Д. Папуґа зо Сербії, председа П. Р. Маґочій з Канады, выконный секретарь А. Зозуляк і повірена веджінём Рады Світового форуму русиньской молодежи А. Блыхова.

Тоту нагоды сьме выужыли на то, же сьме на 13. децембра до недалекого Будапешту скликали засїданя Світовой рады Русинів, котре там мало быти іщі в місяцю септембрї. Засїданя проходило подля допереду становленого проґраму, в котрім членів найвеце інтересовали два вопросы: забезпечіня 10. конґресового засїданя у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватії), як і важна сучасна сітуація у звязи з Русинами на Підкарпатю, на Українї, о чім членів СРР поінформовав не так член рады Михайло Алмашій, як призваный гость засїданя Микола Бобинець, котрый єдиный із позваных Русинів Підкарпатя быв на діскузії за округлым столом у Києві 28. новембра 2008, де ся дость обшырно говорило о даній сітуації на Підкарпатю з боку дакотрых екстремістічных сил, хоць то не є цілонародный русиньскый рух на Підкарпатю. На засїданю СРР было вырїшено, же член Світового конґресу Русинів – Сойм подкарпатськых Русинув і представитель той орґанізації в СРР – М. Алмашій єднозначно задекларовали, же ся стали політічнов орґанізаціов, з той прічіны СРР дасть пропозіцію СКР, абы як Сойм, так і ёго сучасный представитель в СРР были вылучены з тых орґанів Русинів, котры суть неполітічны і нецерьковны, але културно-націоналны.

далe

А. З., 23.12.2008

Чом сьме ся приголосили на штудії русиньского языка і літературы?

(Oдповідї штудентів 1. річника штудійного проґраму русиньскый язык і література
в комбінації з анґліцькым языком.)

Одповідь на тот вопрос є про мене барз легка. Дало бы ся повіс-ти, же єм Русинка, хоць на першый погляд ніч тому не насвідчує. Народила єм ся в родинї, де є мама Русинка а отець по предках тыж. Своє дїтинство єм пережыла на селї, де ся бісїдовало по русиньскы, но мене родічі не научіли. Дома сьме бісїдовали лем по словеньскы. Все ня тягало к русиньскому фолклору, учіла єм ся руиньскы співанкы. Зато єм ся на середнїй школї приголосила з камаратков-Русинков – на співацькый конкурз „Маковицька струна“. Там сьме выграли перше місце в окреснім колї. Бырз ня то потїшыло. І мої родічі были щастны, же єм надвязала на традіції своїх предків. Азбуку єм ся научіла сама і думам сі, же є то цалком добра основа про штудіум русинького языка. А што од того штудіа обчекую? В першім рядї то, же ся научу добрї по русиньскы. Буду знати вшытко о културї, літературї, історії і жывотї своїх предків і буду мочі пышно выкричати до світа: „Єм горда Русинка!“

Маріанна ФЕЦКОВА, Бардеёв, 6.12.2008

далe

Были сьме позітівно оцінены

Далшый блок презентації День отвореных дверей на Пряшівскій універзітї (ПУ), котру зорґанізовав з фінанчнов підпоров Міністерства културы СР, проґраму Култура народностных меншын 2008, Інштітут русиньского языка і културы ПУ, ся одбыв 10. септембра 2008, то значіть лем пару днїв по отворіню нового школьского рока 2008/2009 на основных і середнїх школах.

Може і тот часовый фактор напоміг к лїпшій робочій атмосферї, як то было при першій презентації – кінцём минулого школьского рока. Штуденты (теперь то были зо штатных ґімназій у Старій Любовнї, Міджілабірцях, Гуменнім і з пріватной білінґвалной ґімназії у Снинї) по двоймісячнім оддыху пришли сконцентрованы і наповно абсорбовали вшыткы інформації нелем о можностях штудія русиньского языка на ПУ, але дізнали ся і много о русиньскій народностній меншынї, котра компактно жыє на северовыходї Словеньска і розвивать свої актівіты в розлічных областях жывота. Блок цінных інформацій оцінили нелем штуденты, але і їх педаґоґы, котры сконштатовали, же і про них была презентація хосенна, бо к тым інформаціям не мож прийти ани в учебниках історії, а тяжко доступны суть і другы жрідла, в котрых бы была так комплексно презентована русиньска народностна меншына на Словеньску. Но нелем про штудентів і педаґоґів, котры мають русиньске корїня, є потребне знати о своїй історії і своїх предках, але і нашы найблизшы сусідове-Словаци, з котрыма жыєме в єдній републіцї, привитали такы інформації. Може найціннїшым з выступів быв куртый перегляд історії Русинів під назвов Русины в історічных переломах другого міленія, з котрым выступив історик Сполоченьско-научного інштітуту Словеньской академії наук з Кошіць ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н. Самособов, вшыты реферуючі приспособили способ презентації віковій катеґорії, то значіть, же упустили од высоко одборного штілу і переповіли свої рефераты властныма словами, причім черяли у своїх выступах русиньскый і словеньскый язык, также на єднім боцї ся стерла языкова барьєра (про дакотрых із штудентів і педаґоґів не быв русиньскый язык їх материньскым), але быв запрезентованый і русиньскый язык у своїй кодіфікованій подобі, жебы тоты, котры проявлять інтерес о штудіум, учули як звучіть язык, котрый планують штудовати. А як ся вказало по самотній презентації, інтерес о русиньскый язык, але і о културу і історію Русинів сьме у штудентів збудили, бо дакотры з них ся о можностях штудія такой інтересовали. Наприклад, сниньскы ґімназісты нам пришли по скінчіню акції особно подяковати, што нас загріло на сердцю і повзбудило до далшой роботы, і повіли, же о штудію русиньского языка на ПУ зачінають серьёзно роздумовати.

Такы рядкы ся пишуть з чутём радости і мы маме надїй, же нас поступно вычерять молода ґенерація Русинів, котра буде продовжовати в зачатім дїлї і не допустить, жебы народность Русин была стерта з мапы сполочного европского простору, де Русины оддавна належали, а тыж не допустить, жебы їх хтось проти їх властній волї выголошовав за тых, котрыма они не суть лем зато, же їх поважовав за штось меншецінне, їх язык мало валушный, або і недостойный. Є то про нас велика сатісфакція.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, авторка проєкту, 6.10.2008

Спомины на директора Михала Сопіру

● Першый директор тогдышнёй Русской ґражданской школы у Вышнїй Радванї, окрес Міджілабірцї – Михал Сопіра.

У моїм жывотї єм мав велё директорів, велителїв, началників, ґенералїв, но у моїй памяти найвекше місце заберають найлїпшы спомины на мого першого директора Михала Сопiру. Мене, як молодого учітеля по скінчіню Руськой учітельской академії у Пряшові у 1949 роцї, назначіли учітелёвати на Русскую гражданскую школу во Вышней Радване, окрес Міджілабірцї. Тоту школу од року 1946 зачав будовати Михал Сопiра.

Даколи мі в голові перескакують думкы, ці мої добры спомины на нашого директора не суть позначены моїм молодым віком, нескусеностёв або і необєктівностёв молодого учітеля. Но я у нїм видїв і доднесь виджу нашого чоловіка, русиньского патріота, родака із русиньского села – Красного Броду. Свою учітельску карьєру зачінав у р. 1940 на нашых русиньскых школах у Ґрибові, Валентівцях, по 1945 роцї учів на Руській міщанцї в Пряшові, а од школьского року 1946/47 зачав будовати фундаменты новой радваньской руськой міщанкы. Ту треба припомянути, же у тім часї были тяжкы повойновы рокы.

Моя перша школа

Декретoм Крайского іншпекторату у Пряшові єм быв наставленый за учітеля у споминаній школї. Наступити до школы было треба 21. авґуста 1949 року. Тот край на выходній Словакії я лем мало познав. Як штудент я тады ішов влаком на бріґаду почас ставляня православного храму в Міджілабірцях у 1947 роцї. Тот храм ся будовав як памятник руськым і совєтьскым воякам, котры зохабили свої жывоты ту в Карпатах у 1. і 2. світовых войнах. Кідь сьме влаком переходили через штаціон у Вышнїй Радвани, ани в думках єм ся несподївав, же я ту о два рокы буду выступати з влаку як новый учітель на радваньскій руській міщанцї.

 далe

Iнж. Іван ФРІЦЬКЫЙ, Кошыцї, 6.10.2008

Чекали сьме на то 55 років

Другый септембер 2008 року ся запише золотыма буквами до новодобой історії Русинів на Словеньску, бо в тот день зачала дїяти перша пореволучна школа з навчалным русиньскым языком, а то Основна школа Анатолія Кралицького в Чабинах, Міджілабірьского окресу. Але жебы ся того дожыти, требало перейти довгу путь.

● Історічна подїя – отворїня першой русиньской школы по 55 роках, а то Основной школы А. Кралицького у Чабинах. Верьхнїй ряд злїва: спершу была святочна Служба Божа, главныма протаґоністами котрой были о. Ф. Крайняк, о. М. Ясик і о. Я. Поповець, по літурґії вшыткых притомных перед школов привітав староста села М. Шковран. Спіднїй ряд злїва: потім пантлик до выновленой першой класы школы перерізали І. Солей і А. Зозуляк, наконець ся робили фоткы на памятку: спреду першы першокласници Р. Ясикова, З. Сірикова, К. Цвикликова, Д. Костілникова, С. і С. Цапцаровы, Я. Куськова і їх родічі взадї: М. Ясикова (учітелька і сучасно директорка новой школы), М. і М. Сіриковы, Л. і Й. Цвикликовы, Т. Костілникова, М. Ясик, А. Цапцарова і Д. Куськова.

Нелем тых 9 років, одколи ся зачала высокошкольска приправа кваліфікованых учітелїв предмету русиньскый язык і култура на Педаґоґічній факултї Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові. Нелем 10 років, одколи зачало дїяти тяжко здобыте Оддїлїня русиньского языка і културы у тогдышнїм Інштітутї народностных штудій і чуджіх языків ПУ. Нелем 11 років, одколи ся зачав учіти предмет русиньскый язык і култура на 11 основных і 1 середнїй школах нашого реґіону. Нелем 13 років, коли ся датує велика історічна подїя про Русинів Словеньска – кодіфікація русиньского списовного, літературного, языка на Словеньску. Нелем 15 років, коли при Русиньскій обродї взникнув першый Інштітут русиньского языка і културы (другый, як штатна іштітуція з цілоуніверзітным дїяльством, взникнув того року на Пряшівскій універзітї). Нелем 19 років, коли у нас была „нїжна“, револуція, котра уможнила нам зась ся голосити к русиньскій народности і здобывати освіту в своїм материньскім русиньскім языку. Але і тых 55 років, кідь з вечора до рана комуністічна штатна машінерія, слухаючі приказы з Москвы, зробила з Русинів Українцїв і навчалный русиньскый язык, не просячі ся Русинів, адміністратівным приказом перемінила на україньскый. В тім часї было 265 русиньскых сел а в скоро каждім была сільска або церьковна школа з навчалным русиньскым языком (хоць некодіфікованым)! ТАКЖЕ, ЖЕБЫ СЬМЕ СЯ ВЕРНУЛИ ДО ЧАСІВ ПЕРЕД НАСИЛНОВ ЗМІНОВ І ПРОДОВЖОВАЛИ У РОЗВИТКУ ШКОЛ ІЗ НАВЧАЛНЫМ РУСИНЬСКЫМ ЯЗЫКОМ, МУСИЛИ СЬМЕ ЧЕКАТИ ДОВГЫХ 55 РОКІВ!

далe

Александер ЗОЗУЛЯК, фоткы автора і А. П., 10.09.2008  

Русиньскый учeбник-унікат

Унікатный у нашых условіях є русиньскый учебник під назвов Русиньскый язык в образках про І. ступінь основных школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка, авторков котрого є тогорічна абсолветка комбінації руськый язык – перекладательство на Філозофічній факултї Пряшівской універзіты, а єдночасно і абсолвентка росшыреной формы штудія русиньского языка і култура – Мґр. Марія Сметанова, родачка з Міджілаборець, де і жыє.

Унікатна є тота книжка тым, же є образкова, на основі котрых ся дїти будуть учіти словну засобу. При каждій парї двох фаребных образків суть з єдного боку стoрінкы по дві знамы або знамішы слова про школярїв 1. – 4. клас ОШ у русиньскім і словеньскім списовных языках, а з другого боку суть по дві менше знамы або цалком незнамы слова ку тым образкам – а то в російскім і анґліцькім языках. Также такым способом (порівналнов методов) школярї можуть набывати нову словну засобу: поступати будуть од слов знамых з материньского русиньского языка, через слова уж знамы зо штатного словеньского языка, потім к словам близкого славяньского языка – російского, аж по слова анґліцького языка, котрый теперь „владне світом“. Тот учебник можеме назвати малым штириязычным словничком про школярїв низшых клас ОШ, котры при учіню будуть поступати од близького, знамого, к незнамому, што є в згодї з методами навчаня учітеля народів – Яна Амоса Коменьского. Образкы і слова к образкам суть роздїлены до частей, котры суть поскладаны так, як дїтина по порядку приходить з нима до контакту. У книжцї найдеме такы части: Фамелія, Ізба/Хыжа (Їдалня, Дітьска ізба, Кухня, Спалня, Купелка), Потравины, Облечіня/Лахы, Мода, Школа, Тїло, Фауна, Флора, Музика, Фарба, Контінент, Сонечна сістема, Ґеометрія а наконець – Алфавіт русиньскый, Аbeceda slovenská, Алфавит русский i Alphabet English. Книжка крачать рука в руцї з пословіцёв: Кілько языків знаш, тілько раз єсь чоловіком, то значіть – чоловік є веце штудованым, має векшу освіту, а тым ся може у практічнім жывотї лїпше уплатнити. Але нїґда не треба забывати, же і кідь не все ся з русиньскым языком дасть уплатнити, же тот язык треба мати в почливости, бо є то родный язык нашых родічів і нашых русиньскых предків.

Хоць на книжцї требало поробити, але напад молодой авторкы треба высоко оцінити. Зато сьме го такой привітали і, думаме, жe выслїдок є добрый. Але то няй посудять тоты дїти, школярї, родічі і учітелї, котры учебник будуть хосновати. Директоры школ, де ся учіть предмет русиньскый язык і култура, можуть го про своїх школярїв обїднати і задарьмо дістати (платить за них Міністер-ство школства СР) у панї Яны Конрадовой в дістібучній аґентурї AD REM, P. О. Bох 32, 830 00 Bratislava, тел./факс: 02/444 518 45, і-мейл: adremss@centrum.sk. Родічі і вшыткы тоты, котры не мають можность тот учебник дістати бесплатно і мусили бы у споминаній аґентурї заплатити за нёго выробну ціну 650 Ск, можуть го в нашій редакції дістати за половину – 325 Ск, а то на адресї: Rusín a Ľudové noviny, Duchnovičovo nám. 1, 081 48 Prešov, тел.: 0905 417 884, і-мейл: rusyn@stonline.sk. Є то 31. самостатна публікація, котру выдав Русин і Народны новинкы, або 88. публікація приправлена редакціов під таков істов назвов. Книжка мать 60 сторінок і ціла є фаребна.

А. З.

Степан ДОБОШ – фундатор Ужгородьской універзіты

• Першый ректор Ужгородьской універзіты, родак із села Обава на Підкарпатю, котрый довгы рокы прожыв і учітелёвав у Пряшові, Заслуженый учітель – доц. ПгДр. Степан Добош, к. н.

Кінцём минулого року минуло 95 років од народжіня Степана Добоша – особности, котра ся навсе записала до історії Закарпатя як першый ректор Ужгородьской універзіты. Хоць на тім постї быв лем дакілько місяцїв і бівшу часть свого жывота прожыв за граніцями свого родного краю, Степан Добош ся вказав вірным сыном свого народа. Шкода лем, же на ёго мено сі днесь малохто з краян спомяне.

Степан Добош ся народив 8. децембра 1912 року в селї Обава на Мукачовщінї в родинї півцё-учітеля Василя Добоша і Меланії Маринець. Дїтьскы рокы будучій ректор прожыв в селї Дубино, основну освіту здобыв в Нелипеньскій народній школї (1918 – 1923), по скінчіню котрой вступив до мукачовской реалной ґімназії. Міджі педаґоґами в ґімназії в тім часї доміновали руськы „біло“-еміґранты і містны русофілы, зато і навчалный процес быв цалком насякнутый тым духом. Тото, самособов, позначіло формованя народных поглядів каждого ґімназісты. По скінчіню ґімназії молодый паробок вышов з твердым пересвідчінём, же підкарпатьскы Русины суть неоддїлнов частёв російского народа.

По скінчіню ґімназіалных штудій, в роцї 1931 Степан Добош вырушив до Прагы з наміром вступити на Карлову універзіту. Як пописує біоґраф Ілля Ґалайда, Степан Добош хотїв штудовати на теолоґічній факултї, бо там ся за науку не платило, но пізнїше змінив погляд і приголосив ся на медицину а наконець быв приятый на правницькы штудії. Но стати ся фіскарішом му тыж не было суджене, зато по року штудія переступив на філозофічну факулту, котру скінчів в роцї 1937.

далe

Константин КУЦОВ, Ужгород, 05.09.2008

На світї суть новы учебникы

Через лїтнї вакації уж традічно выходять новы русиньскы учебникы. З них теперь узрїли світло світа Русиньскый язык і Чітанка реномованого автора і бывшого педаґоґа з Репеёва – Яна Гриба, як і третїй Робочій зошыт із русиньского языка учітеля русиньского языка і културы у Радванї над Лабірцём – Мґр. Марека Ґая. Вшыткы тоты учебникы суть про чeтвeрту класу двох тіпів основных школ: з навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка.

Вшыткы три новы публікації мож купити в редакції Русин і Народны новинкы по двасто словеньскых корун. Понукана ціна за учебникы є менша веце як о половину в порівнаню з цінов, за котру їх можете купити в складї учебників у Братїславі. Книжкы мож обїднати на адресї: Rusín a Ľudové noviny, Duchnovičovo nám. 1, 081 48 Prešov, тел.: 0905 470 884, і-мейл: rusyn@stonline.sk. Няй тоты публікації приносять їх чітателям і поужывателям радость і поучіня.       

-аз- 12.08.2008

Стрїча школярів по 40-ёх роках

В лїтнїх місяцях є такый звык, же бывшы штуденты середнїх школ або высокошколаци сі по даякім часї орґанізують стрїчі, на котрых споминають на школьскы часы і говорять о своїм сучаснім жывотї. Подобну стрїчу по 40-тёх роках орґанізовали бывшы школярї Основной школы в Радвани над Лабірцём, окр. Міджілабіцї. До той школы зачали ходити іщі в школьскім роцї 1964/1965 в 6-ій класї, і скінчіли учіня в школьскім роцї 1967/68 як 14 – 15-річны. Хтось пришов з ідеёв зорґанізовати стрїчі і школярїв з бывшой „Руськой міщанкы“ – тота назва Радваньской основной школы зістала в памяти многых людей до-днесь. Ініціатівы ся їмила панї Марта Сопкова, бывша ученіця спомянутого річника. Стрїча была 21. юна 2008 року в прекрасных просторах будинку Основной школы в Радвани над Лабірцём.

Позваны приходили поступно, хто як міг. Не вшыткы ся зразу спознали, бо уж 40 років ся не видїли, а днесь уж мають понад 50 років. Зуб часу їх позначів, што є природне. При сонечній хвілї в холодку під стромами на дворї школы было о чім говорити і на што споминати. Велика радость настала, кідь міджі нами ся зъявив позваный уж 84-річный класный учітель Іван Кочан, родак з Радвани над Лабірцём, теперь жытель міста Кошіцї. З каждым ся звітав, но у многых сі не знав спомянути на мено. За даякый час было чути голос електричного дзвінка, котрый кликав бывшых школярїв до класы. Зачінала ся далша часть проґраму.

далe

Інж. Іван ФРІЦЬКЫЙ,

повойновый учітель у Радваньскій міщанцї, Кошіцї, 12.08.2008

Найде ся у Пряшові шість русиньскых родин?!

Такый вопрос, правда, з наднесенов давков скептіцізму, ся повторяв на стрїтнутю, котре ініціовала Містна орґанізація Русиньской оброды у Пряшові на нововзникнутім Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові 18. юна 2008 року. Главнов думков акції было аналізованя і важне задуманя ся над фактом, же в Пряшові ся русинство шырить многыма токами і мать многы формы, но хыбує ту тото найглавнїше, што дає предпоклад, жебы Русины як народность на Словеньску і в самім Пряшові пережыли – а то є пестованя народной свідомости у молодой ґенерації.

Парадоксным є факт, же праві в Пряшові, де є найвекша концентрація русиньской інтеліґенції в рамках северовыходного Словеньска (холем актівіты, котры ту Русины розвивають, зареґістровали многы Пряшівчане), не нашло ся шість (!) русиньскых родин, котры бы проявили інтерес о то, жебы їх потомство в школї, в рамках нормалного навчалного процесу, спознавало язык і історію своїх предків, жебы в них была плекана любов к своїй народности. Самособов, такых молодых русиньскых родин зо школоповинныма дїтми є в Пряшові наісто веце як шість, но в рамках будь-котрой ОШ стачіть, жебы о русиньскый язык і културу проявило інтерес шестеро школярїв і може взникнути ґрупа (може быти докінця створена з розлічных клас) на выучованя русиньского языка і културы, а то в дотації єдной-двох годин до тыждня – подля желаня і інтересу родічів.

Є то досправды парадокс, бо в краю, де є найвысша незаместнаность, докінця і в школстві, не сьме здатны мы Русины самы собі помочі. Ту предці ся нукать і шанса про учітеля, котрый бы быв здатный учіти тот предмет може нелем на єдній школї, але, подля інтересу, і на пару школах у Пряшові.

З такым заміром Інштітут русиньского языка і културы ПУ ословив писомно девять ОШ у Пряшові і членове Містной орґанізації РО приобіцяли в тім дїлї розвинути особны контакты з даныма школами, жебы просондовати конкретны можности в каждій з них.

Віриме, же вдяка споминаным контактам з дирекціями школ наступного школьского року будеме мати холем змаповану сітуацію і вытіпованы бодай лем дві-три школы, в котрых бы така можность выучованя русиньского яызка і културы могла ся стати реалностёв. Віриме тыж, же МО РО в Пряшові буде в тім дїлї напомочі, так як то єй членове приобіцяли на нашій сполочній стрїчі, бо найлїпше про родічів і школярїв все є лем особный контакт з людми, котры їм штось хотять понукнути, а самособов, контакт не єдноразовый, але потрібных є дакілько презентацій і діалоґів о тім, што ся будуть їх дїти учіти і якым способом. А кідь така комунікація міджі родічами, дїтми, русиньскыма актівістами і Інштітутом русиньского языка і културы ПУ як одборным ґарантом предмету взникне, тогды можеме повісти, же сьме зробили першый крок в пробуджіню охоты родічів комуніковати на тему народностной приналежности і єй пестованя у свого потомства.

Наісто то буде про русиньскых актівістів ефектівнїше выужытый час, як стрїтнутя на фестівалї русиньского фолклору, котрый ся пестує уж традічно і без того, жебы хтось мусив якось шпеціално Русинів до такой сорты шырїня ідентіты актівізовати.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, Інштітут русиньского языка і културы ПУ, 11.07.2008

Інштітут русиньского языка і културы ПУ має першу директорку

В Народных новинках (ч. 9 – 12/2008) уж сьме інформовали, же Академічный сенат Пряшівской універзіты в Пряшові як найвысшый самосправный орґан той інштітуції на своїм засїданю 12. фебруара 2008 проїднав і прияв дакілько пропозіцій на іновацію внуторных предписів і орґанізачных змін на ПУ, котры предложыв ректор проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД. Із вшыткых змін, схваленых Академічным сенатом ПУ, найвызначнїшыма з нашого погляду суть орґанізачны зміны, внаслїдку якых по трансформації дотеперішнёго Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты (ІРНШ ПУ) взникли два самостатны субєкты. Першым є Выскумный центер ПУ а другым – Інштітут русиньского языка і културы ПУ (ІРЯК ПУ), якый взникнув на базї дотеперішнёго Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ. Од 1. марца 2008 аж до реалізації конкурзу на місцe директора директорков Інштітуту русиньского языка і културы ПУ была повірена Анна Плїшкова, дотеперішня ведуча Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ.

Авізованый конкурз на місце директора Інштітуту русиньского языка і културы ПУ Пряшівска універзіта реалізовала 11. юна 2008. 12. юна 2008 ректор ПУ установив за директорку інштітуту ПгДр. Анну Плїшкову, ПгД.

 -р-, 11.07.2008

На Пряшівскій універзітї взникнув

Інштітут русиньского языка і културы

● ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., родачка з Пыхонь при Снинї, котра є повірена ряджінём Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові.

Академічный сенат Пряшівской універзіты (АС ПУ) в Пряшові як найвысшый самосправный орґан той інштітуції на своїм засїданю 12. фебруара 2008 проїднав і прияв дакілько пропозіцій на іновацію внуторных предписів і орґанізачных змін на ПУ, котры предложыв ректор, Проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД. К змінї дакотрых внуторных предписів на ПУ доходить у звязи з новелізаціов закона ч. 131/2002 Зб. з. о высокых школах і о змінї і доповнїню дакотрых законів, котра платить од 1. 9. 2007 і од 1. 1. 2008, але так само і з практічных потреб той высокой школы. Кажда высока школа є повинна конкретны зміны закомпоновати до свого штатуту і предложыти їх на реґістрацію Міністерству школства СР до 31. марца 2008.

Із вшыткых змін, схваленых Академічным сенатом ПУ, найвызначнїшыма з нашого погляду суть орґанізачны зміны, в рамках котрых настала трансформація дотеперїшнёго Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты (ІРНШ ПУ). Як знаме, в рамках того інштітуту, котрый до року 2006 ся звав Інштітут народностных штудій і чуджіх языків ПУ і взникнув 1. септембра 1998, од самого зачатку фунґовало Оддїлїня русиньского языка і културы. Внаслїдку орґанізачных змін, на базї того інштітуту взникли два самостатны субєкты. Першым є Выскумный центер ПУ, якого робота буде заміряна на такы области выскуму, як: молекуларна антрополоґія, ґеоінформатіка, просторова аналіза і реґіоналный розвой, етнічна і конфесіонална ідентіта і якость жывота. Другым є Інштітут русиньского языка і културы ПУ (ІРЯК ПУ), якый взникнув на базї дотеперїшнёго Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ, і робота якого буде заміряна на выскум і розвой русиньского языка, літературы і културы в єй конкретных реалізаціях.

Аж до реалізації конкурзу на місцe директора, директорков нового Інштітуту русиньского языка і културы была од 1. марца 2008 повірена ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., дотеперїшня ведуча Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ.

У звязи із взником нового інштітуту, в пятніцю 14. марца 2008 в канцеларії ректора ПУ ся одбыла прес-конференція за участи представителїв медій, якых о орґанізачных змінах на ПУ інформовав ректор Р. Матловіч, а о замірах ІРЯК А. Плїшкова. По прес-конференції сьме А. Плїшковій поставили дакілько вопросів.

далe

За розговор подяковала К. К., фотка: А. З., 28.3.2008

Kотра подїя важнїша?

● ПаедДр. М. Ясикова – будуча учітелька з будучіма першыма першокласниками першой русиньской пореволучной школы на Словеньску, котра од 2. септембра 2008 одкрыє про них свої дверї.

Обидві суть про Русинів єднако важны. О чім є реч? По перше о тім, же в Чабинах буде отворена перша русиньска школа на Словеньску а буде нести мено знамого русиньского писателя, історіка і церьковного дїятеля – Анатолія Кралицького. По друге, же взникнув самостатный Інштітут русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові. А теперь кус шырше і конкретнїше о обидвох подіях, котры ся дотыкають русиньского школства.

Село Чабины у Міджілабірьскім окресї ся стане першым, де буде Основна школа з русиньскым языком навчаня, а то од 2. септембра 2008. Рїшіня од Міністерства школства СР з 30. януара 2008 уж дістав староста села Мґр. Маріан Шковран, бо Сільскый уряд є зряджователём той школы. Ту ся потвердило, же кідь суть вшыткы штирї респ. холем три „компоненты“ в селї заєдно, так і цїле добре дїло ся выдарить. А тыма компонентами суть: в першім рядї родічі школярїв, потім зряджователь школы, директор школы і учітелька, котра є охотна учіти дїти русиньскый язык. В Чабинах были три з тых компонентів. Директорка школы хыбить, бо, властно школа уж давнїше в селї не фунґує.

● Участници новинарьского бріфінґу: (перша злїва за столом) повірена ряджінём нового русиньского інштітуту ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., і ректор Пряшівской універзіты Проф. РНДр. Рене Матловіч, ПгД.

А праві такы малы школы по русиньскых селах бы ся могли захранити, кібы ся стали народностныма, бо тогды дістануть векшый норматів (пінязї) на школяря і менше школярїв може быти в основній школї, жебы могла екзістовати. Но, жаль, тоты факторы собі многы старостове сел не усвідомлюють і легко ся вздають хоць і малокласных школ у своїх селах, што має часто за наслїдок поступне одумераня сел. Пан М. Шковран собі тот факт усвідомив і так зачав робити вшытко, жебы в Чабинах зась была отворена основна школа, як колись, і тоты найменшы дїти з Чабин і близкых Рошковець не мусили путовати за науков до Радванї над Лабірцём або Міджілаборець. Вдяка тому в селї зась буде створена ОШ про учнїв 1. – 4. класы.

далe

А. ЗОЗУЛЯК, 28.3.2008

Будучім высокошколакам: Русиньскый язык можете штудовати в комбінації з 12 предметами

По успішнім процесї акредітації штудійного проґраму Русиньскый язык і література, ґестором котрого є Інштітут реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты, 28. юна 2005 Міністерство школства СР признало Пряшівскій універзітї право удїлёвати академічный тітул „бакаларь“ абсолвентам денной і екстерной формы штудія 3-річного бакаларьского штудійного проґраму в рамках штудійного одбору 1.1.1. Учітельство академічных предметів. Вдяка тому, од школьского року 2006/2007 на Пряшівскій універзітї мож штудовати штудійный проґрам Русиньскый язык і література в 12 акредітованых комбінаціях на 5 факултах:
на Філозофічній факултї з: руськым языком і літературов, історіёв, нїмецькым языком і літературов,
на Факултї гуманітных і природных наук з: анґліцькым языком і літературов, біолоґіёв, ґеоґрафіёв, словеньскым языком і літературов, вытварнов выховов, музичнов выховов,
на Факултї шпорту з: тїлеснов выховов,
на Ґрекокатолицькій теолоґічній факултї з: набоженьсков выховов,
на Православній богословецькій факултї з: набоженьсков выховов.
Тоту інформацію даєме до увагы главно будучім высокошколакам в Словеньскій републіцї, якы вo фeбруарї і марцї 2008 року будуть вырішовати о тім, ДЕ дале на высоку школу і ШТО штудовати. Віриме, же акредітованы комбінації заінтересують абсолвентів середнїх школ і главно тых, котры походять з реґіонів з компактно жыючім русиньскым жытельством і мають інтерес о свій материньскый русиньскый язык, русиньску літературу, історію і културу. Але, самособов, штудійный проґрам Русиньскый язык і література є отвореный про каждого, кого русиністіка інтересує і хто перспектівно уважує ся нёв занимати на професіоналній уровни. Віриме, же міджі будучіма высокошколаками ся найдуть і такы.

ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА,
Інштітут реґіоналных і народностных штудій ПУ, 21.2.2008

быти русином не є мінус, але плус

На бісїдї з кленовскыма школярями

Кідь выйде писателёви нова книжка, то як кібы ся му народила дїтина. А тоты, што суть обдарованы писательскым талентом, наісто мі потвердять, же найтяжше є писати про малу дїтвору, може зато ся книжкы про дїти не родять у такій фреквенції, як література про дорослых. О то векша є радость писателя, кідь по днях, тыжднях і місяцях роботы книжка выйде а тоты, котрым є адресована, єй приймуть із радостёв і спонтанностёв, так, як то лем дїти знають проявити, бо дїти суть прямы – будь ся їм дашто любить, або нїт. Такой то дадуть знати.

● Погляд на участників акції у Кленовскій основній школї: (верьхній ряд злїва) директорка школы А. Федоркова, методік русиньского языка і писатель Ш. Сухый, публіцістка і писателька М. Мальцовска, новинарька і асістентка Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты – К. Копорова, (долов злїва) у вестібулї на бісїдї ся зы-шли вшыткы школярї зо своїма учітелями, міджі нима была ай декламаторка і барз успішна співачка Вероніка Кучмашова, а наконець ся під рождественнов ялічков з писателём Ш. Сухым на памятку сфотоґрафовали вшыткы декламаторкы школы, котры были на конкурзї Духновічів Пряшів: Я. Петроваёва, П. Кобанова, А. Баніцька, М. Коселарова, В. Вакулічова, В. Кучмашова і М. Кобанова.

Думам сі, же автор Штефан Сухый може быти із своёв найновшов книжков стишків, котрій дав назву Слон на Кычарї, максімално спокійный. Єй премєра-презентація в Основній школї в Кленовій, окр. Снина, ся выдарила на сто процент. Дїти были спонтанны, слухали і такой коментовали а, самособов, хотїли ся вказати і они, зато режія бісїды ся творила прямо на місцї. Поміджі стишкы, котры чітав сам автор – Штефан Сухый, і приповідкы, кот-ры представила писателька Марія Мальцовска, старшы дївчата ся осмілили і выступали із своїм репертоаром співанок, з котрыма выступали на Маковицькій струнї і на другых співацькых конкурзах. Збачіли сьме ту пару співацькых талентів, о котрых іщі наісто будеме чути. Видить ся, же нелем наша русиньска місія збогатила кленовскых школярїв, але і они збогатили вшыткых нас, котры сьме пришли з далекого Пряшова однести до їх школы кус русинства. Было то добрї, бо нелем школярї, котры іщі мімоходом красно комунікують по русиньскы, але і їх учітелькы – Словачкы (або то не были Словачкы, лем пословакізованы Русинкы?) збачіли, же Русины то не суть лем стародавны співанкы нашых предків, але же ся маме чім запрезентовати. А же сьме їх заінтересовали, о тім свідчіть і факт, же такой на бісїдї єдна панї учітелька мала інтерес о приповідкы авторкы Марії Мальцовской, котры хотїла переложыти до словеньского языка і схосновати їх на драматізацію.

Самособов, кідь перейдеме таку довгу драгу, нашым цїлём є і бісїдовати з директором школы і просондовати можности выучованя русиньского языка і културы на даній школї, главно кідь збачіме, же на то суть добры можности, то значіть – учітель, охота дїтей і родічів, але і захована русиньска комунікація у школярїв. З бісїды з панї директорков Аннов ФЕДОРКОВОВ, але і зо старостом села Душаном ГІРЧОМ сьме ся дізнали, же така можность бы ту была.

Властно, сітуація в Кленовій є подобна, як і в другых русиньскых селах. Родічі дїтей пожадують, жебы ся учів анґліцькый язык, бо тот буде школярям потрібный в далшім штудію, але і в жывотї, но а школа не мать з чого такого учітеля заплатити, бо мають нїмчінаря, а тот бы в такім припадї стратив роботу. По селах люде суть іщі все солідарны, і хоць бы як тяжко было, пропустити чоловіка лем так з роботы, а іщі навеце, кідь є то свій чоловік – із села, не є так легко. Панї директорка навеце мать у своїм колектіві і учітельку, котра бы мог-ла учіти анґліцькый язык, но затля го учіть лем як неповинный предмет, жебы холем пару школярїв могли успокоїти.

Ту уж є але тиск нелем з боку родічів, але і з боку міністерства школства, бо од наступного школьского року буде мушена кажда основна школа забезпечіти выучованя двох чуджіх языків, самособов, при тім істім обємі фінанцій. Зато сьме панї директорцї дали пропозіцію – стати ся народностнов школов, што бы їм принесло і векшый обєм фінанцій. Дїти ся зачнуть учіти азбуку, котру по новембровій револуції так одмітовали, але вдяка тій азбуцї бы могли заплатити і учітеля анґліцького языка.

Мать то свою лоґіку, але тоту лоґіку мусять в першім рядї порозуміти родічі школоповинных дїтей і збавити ся предсудків. Предсудків односно азбукы, але і чутя меншецінности односно властной ідентіты. Вірьме, же выграють тот бой самых із собов на свій властный хосен і порозумлять, же быти Русином не є мінус, але плус.

Кветослава КОПОРОВА, фоткы А. З., 19.12.2007

Новый школьскый рік – iз новов директорков

Основна школа в Пчолинім зачала новый школьскый рік 2007/2008 з дакількома вызначныма змінами економічного, але і персоналного характеру. Першов важнов, а самособов про далше фунґованя школы і позітівнов, змінов є факт, же до школы прибыли школярї з ОШ в Гостовіцях, де была школа зрушена. Такым способом ся чісло школярїв звышыло із 67 на 83, што принесло до школы і веце фінанцій. Далшым новым фактом є зміна на постї директоркы школы. По довшім часї школьска рада у вольбах не потвердила стару панї директорку – Мґр. Катаріну Гребенёву, але єй місто вычеряла учітелька Мґр. Анна Миндошова, котра на пост директоркы наступила од 1. юла 2007. У звязи з тым сьме панї директорцї дали пару вопросів і попросили представити свою візію далшого фунґованя школы.
● Панї директорко, як довгорічна учітелька, але і жытелька села Пчолине сьте до конкурзу вступали як чоловік, котрый добрї знать проблематіку як школьского жывота, може і ходу школы з економічного боку, так і проблемы, котры траплять школярїв, але і їх родічів односно потреб у навчалнім процесї. На што ся хочете зосередити на самый перед?
– Ясно, же чоловік, котрый ашпірує на даякый пост, мусить мати і ясну представу о роботї, котра го чекать. Директор школы днесь мусить быти главно добрым економом і манажером. Я професіов не єм ани єдно, ани друге, бо цілый свій дотеперішнїй професіоналный жывот єм фунґовала як учітелька той школы. Вірю але, же дотеперішнї жывотны скушености были про ня добров школов, жебы єм сі знала порадити і в тій области. Зачала єм меншыма кроками, так як нам то доволять фінанчна сітуація, бо навышіня фінанцій на гостовіцькых школярїв буде реалным аж од 1. януара 2008. Треба але повісти, же школа не мать даякы важны фінанчны проблемы. Дость нам помогли актівачны роботы, вдяка котрым могли ходити пораїти, але і помагати в кухни незамест-наны жены із села. Школьска кухня нам добрї просперує, на днешнїй день мать 131 стравників (варить і про Дїтьскый домов у Гостовіцях як і про гостовіцьку школку), также кухня на себе заробить. Купили сьме докінця і робот за 220 тісяч корун. Далшым позітівным моментом было запоїня ся до проєкту Европского соціалного фонду. До того проєкту ся запоїли лем 4 школы в рамках Сниньского, Гуменьского і Міджілабірьского окресів. З того фонду сьме дістали можность заместанати чоловіка, котрый поберать соціалны давкы, причім на каждого заместнаного такым способом діставать школа іщі 800 корун, наприклад на порошкы, сапонаты і т. д. То є про школу велика поміч, бо од юла сьме робили велике упрятованя, і так сьме сі з тыма людми могли спомочі. Они суть заместнаны лем на 4 годины, але мушу повісти, же не позерали на час, робили кілько было треба, бо ту суть люде вдячны за роботу. Также школу сьме дали в рамках можностей до порядку, треба нам іщі понатерати воблакы. Поміч нам приобіцяли родічі школярїв, за што їм хочу допереду подяковати.
● Далшы два вопросы ся тыкають процесу выучованя. В чім суть плусы вашой школы, а наопак, што бы сьте хотїли злїпшыти? У вашій школї ся учіть і русиньскый язык, дотеперь як неповинный предмет, а то на першім і на другім ступню. Дїє ся так уж пару років і видить ся мі, же Пчолинчане (мінімално тоты, котрых дїти ходять на годины русиньского языка і културы) мали достаточный час на то, жебы ся зознамили з тым предметом і порозуміли, же він мать місце у жывотї їх дїтей. Же є то докінця їх право спознавати язык і културу народности, прислушниками якой самы суть. До якой міры реалнов видите можность, жебы ся предмет русиньскый язык і култура став повинным про вшыткых школярїв, і школа так здобыла штатут народностной школы із вшыткыма правами, котры єй у звязи з тым належать і суть ґарантованы Уставов СР?
– Зачну од другого вопросу. Тоту можность виджу як реалну, і я сама не мам ніч проти нїй, але о тім ся мусиме порадити з родічами, бо главно они мають право вырішыти, ці так хотять, або нїт. А в чім суть нашы плусы і мінусы? За плус поважую факт, же не маме переповнены класы. А з меншым чіслом школярїв ся дасть омного лїпше робити, учітель ся може з каждым індівідуално занимати подля ёго способностей, в класї є і спокійнїша атмосфера, бо є роздїл, кідь є 12 школярїв у класї, як кідь є їх 30. Нашы учітелї може не мають такы премії, як у векшых школах, но єм пересвідчена, же научать дїтей лїпше, бо маме здатных педаґоґів на вшыткы предметы. Дякуючі бывшій панї директорцї Гребенёвій нашы школярї належать міджі найлїпшых у роботї з компютером, а то є великый плус до їх далшого жывота. На другім боцї, пожадавка родічів уж довгы рокы є анґліцькый язык. Мы сі го затля не можеме заплатити, но може ся стати, же ся економічна сітуація нашой школы натілько злїпшить, же сі то будеме мочі доволити. То бы было моє желаня.
Треба додати, же і тота пожадавка Пчолинчан може быти реалнов, бо змінов штатуту на народностну школу можуть здобыти далшы фінанції, з котрых сі можуть, наприклад, заплатити і учітеля анґліцького языка. Може і тот факт буде про них добров мотіваціов при вырішованю: Быти, ці не быти Русинами?

Кветослава КОПОРОВА, фотка авторкы, 7.12.2007

У Матерьскій школцї в Пчолинім – і по русиньскы

● В матерьскій школцї у Пчолинім панї учітелька Людміла ҐУБИКОВА пес-тує комунікачны способности і в материньскім языку – русиньскім. Приповідкова книжка сес-тер Костовых ся єй придала як добрый методічный помічник. Фотка: К. Копорова

Русиньскый язык на педаґоґічній академії

З цілём обновити традіцію народностных класів пришли членове обчаньского здружіня Русин і Народны новинкы  через презентацію можности выучованя русиньского языка і културы на Педаґоґічній і соціалній академії в Пряшові, котра  в рамках выходного Словеньска мать найдовшу традіцію в приправы кваліфікованых учітелёк матерьскых школ. 

Презентація ся одбыла такой в першый тыждень школьского рока – 5. септембра 2007 в чотырёх першых класах і штудентам были представлены можности выучованя русиньского языка і културы у їх школї, як і продовжованя того штудія на Пряшівскій універзітї. Предмет русиньскый язык  і култура  може притягнути інтерес якраз  тых штуденток, котры ся по скінчіню школы дістануть учіти на народностно змішану теріторію з перевагов русиньского жытельства.  Ту можуть на базї говореного русиньского слова, але і посередництвом фолклору, традіцій і звыків представити шпеціфічности той народности наймолодшій ґенерації, у котрой якраз такым способом мож пестовати чутя народной приналежности.

● О можностях навчаня русиньского языка у їх школї, далшого штудія того языка на Пряшівскій універзітї і уплатніню ся в далшім жывотї по абсолвованю тых штудій першокласникам Педаґоґічной і соціалной академії у Пряшові росповіли: ведуча Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., і председа обчаньского здружіня Русин і Народны новинкы Мґр. А. Зозуляк.

Директорка Педаґоґічній і соціалній академії в Пряшові Мґр. Терезія МЫРВОВА таку актівіту барз привітала, бо, як сама сконштатовала, при повиннім выберї двох чуджіх языків,  котры мають середнёшколаци у своїм проґрамі, настало навернутя к руському языку і азбуцї, а русиньскый язык буде вгодым росшырінём понукы славяньскых языків у тій школї. Навыше, є пересвідчена, же русиньскый язык як  язык народностной меншины, жыючой переважно на теріторії северовыходного Словеньска, мать якраз у тій школї своє місто, бо велика часть єй абсолвентів сама мать русиньске коріня, зато про них штудіум того языка буде природным процесом, у многых навернутём к языку, културї і традіціям своїх предків.

Векшына із штудентів собі уж повыберали з можностей понуканых языків іщі в часї, кідь ся приходили вєдно зо своїма родічами інформовати о можностях штудія у тій школї в рамках акції День отвореных дверей, зато таку презентацію буде треба повторити і в децембрї, як  прийдуть далшы потенціалны штуденты із своїма родічами.  Кідь ся створить бодай єдна мала ґрупа із вшыткых першокласників, котрых того року школа має понад 120, буде то великый успіх і надїй про Русинів до будучности. Надїй, же  молода ґенерація навяже на історічный одказ своїх предків і буде го передавати наступным поколїням, почінаючі од наймолодшой ґенерації – малых школкарїв.

Кветослава КОПОРОВА, фоткы авторкы, 9. 10 2007

„Спомаль, маш привысоке темпо...“

(На пути к выхові вшестранно розвинутой особности)

Третёго септембра ся отвирили браны школ і нам ся приходить задумати над тым, ці і народностне  школство  нас – Руснаків холем дакус нашырше,  як минулого року, поодкрыло помыселну капуру.  Скуточно лем помыселну, бо  бісідовати о народностных школах  в припадї русиньского школства іщі все не мож.  На Словеньску к третёму септембру 2007 фунґує  лем єдина школа – в Шаріськім Щавнику, де ся русиньскый язык і културу учать як повинный предмет, і то лем на першім ступню.  Вдяка стрічній директорцї Мґр. Марії ЧЕРВЕНЯКОВІЙ, вдяка учітелькам,  вдяка родічам... Дяковати мож і учітелям на другых школах – Мґр. Марекови Ґаёви,  Мґр. Іветї Мелничаковій, Мґр. Аннї Мигалёвовій, Мґр. Властї Мороховічовій, Мґр. Камілї Гудаковій, Мґр. Геленї Антошовій, Мґр. Мілошови Стрончекови, котры ся взяли учіти русиньскый язык і културу в часї, кідь то не было ани модерне, ани популарне і вытримали доднесь.  Але і тым, якы дакілько рокі засївали до сердець русиньскых школярїв любов к родному языку, културї, співанцї, традіціям, як Мґр. Марія Ґобанова  зо Штефурова і Мґр. Ярміла Латтова зо Стащіна, котры і хоць уж суть у пензії, не перестають ся інтересовати о нашу сполочну русиньску судьбу.  При ракетовім темпі в нашім жывотї так часто забываме оцінёвати – выповісти добре слово на адресу тых, котры  ся намагають дрыляти тоту нашу русиньску машыну,  холем з крока на крок все дале і дале... Также іщі раз дякуєме Вам вшыткым, русиньскы учітелї, але і вшыткым актівістам, котры приложыли і прикладають руку к дїлу.

Початок школьского рока  бы сьме  мали  отваряти оптімістічно, повны енерґії, оддыхнуты, зато і я буду позерати лем за тым оптімістічным, што ся в послїднїм часї  подарило, а неґатівне, або невыдарене, сі охаблю на особный „діалоґ“ сама із собов...

Є правдов, же в діалоґах з родічами школоповинных дїтей не все їх  докажеме пересвідчіти о потребности выховы в дусї народной приналежности, но позітівным є факт, же то зачінають розуміти старшы школярї самы. Даколи діалоґ з нима мать бівшый ефект, як незнамкілько стріч зо старостами сел, з директорами школ ці з учітелями, котры часом будять погляд людей змордованых добов, жывотом, суть просто выгоріты...і хотять дотлїти до пензії.

Таков позітівнов стрічов в недавнім часї была бісїда із пчолиньскыма старшыма школярями (на другім ступню ОШ), де сьме збачіли  пару талентованых дївчат... Добров ся вказала і бісїда, респ. презентація выучованя русиньского языка, як і презентація русиньского друкованого слова – пресы, книжок, школьскых учебників, календарїв, набоженьской літературы у Ґімназії Л. Штокела в Бардіові, выслїдком котрой є зачатя выучованя русиньского языка в споминаній ґімназії.  В окресї, де ани єдна основна школа дотеперь не проявила інтерес (а ословили сьме їх дакілько) о выучованя материньского языка русиньского, ся зачінать писати історія выучованя русиньского языка на уровни середнёй школы.  А то мушу підкреслити, з ініціатівы самотных штудентів, котры проявили о проблематіку Русинів і русинства інтерес. Видить ся, же молода ґенерація ся зачінать інтересовати о своє коріня, зачінать мати потребу десь ся зарядити... А то є добрый сіґнал. 

Другым добрым моментом є факт, же  і поєдны родічі збачіли, же затяжовати своїх дїтей на вшыткы бокы, і донеконечна, веде не к выхові ґеніїв, але часто к выслїдку нежеланому – дїтвак ся ставать невротічным, аґресівным, або наопак, апатічным,  ёго псіхіка хляне.  Так поступно порозуміли, же їх дїтина не мусить знати нараз два світовы языкы, поступно ся навертають к руському, бо при крітерію двох чуджіх языків у будь-котрій середнїй школї є лїпшов варіантов выбрати єден славяньскый, котрый нам є предці лем ближшый.  В тім контекстї до понукы школ даєме далшый славяньскый язык – русиньскый.  Про словеньскых штудентів то може быти другый чуджій язык (ідеална є комбінація русиньского і анґліцького), а про русиньску молодеж... То охабиме на них самых, ці го будуть внимати як чуджій, або як материньскый. А поєдны ся може якраз через тот „чуджій“ язык навернуть к своїй ідентітї, може к нїй навернуть і властных родічів, так, як ся то стало в припадї єдного молодого штудента в єдній ґімназії. 

Также, повіджено словами великой „гітовкы“ послїднїх місяцїв, часом нам треба спомалити, бо темпо є привысоке, треба зважыти пріоріты... А русиньскый язык є не о скомплікованю жывота нашій молодій ґенерації, але о спомалїню темпа, о навернутю ся к правым жывотным годнотам а в конечнім ефектї к выхованю наповно розвинутой особности, без гендікепу, без предсудків, без чутя меншецінности... Вшыткым молодым школярям і штудентам  желам на їх пути за  „успіхом, славов і богатством“  приязный вітор до плахет.

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА,

Оддїлїня русиньского языка і културы 

Інштітуту реґіоналных і народностных штудій ПУ, 3. 9. 2007

Вызывам русиньскы орґанізації –

орґанізуйте бісіды з родичами

Xочу зареаґовати на реферат председы Світовой рады Русинів, пана академіка Маґочія, конкретно на проблематіку, котра ся тыкать школ. Но перед тым мі не дасть не стотожнити ся з ёго словами оглядом роботы Світового конґресу Русинів. Роботу конґресу слїдую од ёго взнику, хоць може не аж так зблизка, но і я одчувам,  якусь стаґнацію, лїпше повіджено, може не цалком добру сполупрацу міджі конґресом і єднотливыма державами, де жыють Русины.  Были ту высловлены слова хвалы  на пана Зозуляка а єм рада, же то было повіджено праві ту, бо скуточно єм пересвідчена, же тот чоловік  ся про русинство жертвує максімало, але слов вдякы і почливости ся у своїй країнї не дочекав – ту іщі все проходять прімітівны сперечаня і  воёваня  з боку конкретных особ. 

Може досправды робота конґресу ся дістала до крізы про недостаток способных на таку роботу кадрів, так як стаґнує і русиньске школство в окремых штатах (може аж на Підкарпатя, де сьме збачіли наростаюче чісло недїлных школ русиньского языка. ). 

Я ся зосереджу  на сітуацію в школстві на Словеньску і буду барз конкретна. Од часїв Василя Турка, котрый вєдно з Александром Зозуляком ініціовав взник першых школ із навчанём русиньского языка в Міджілабірцях і Свіднику, пізнїше у Шаріськім Щавнику, в тім дїлї не настав проґрес, наопак – стаґнація. Сітуація стоїть так, же  першы школы взникли, але там ся русиньскый язык і култура учіть як неповинный предмет. Лем  ОШ у Шаріськім Щавнику є доднесь єдинов на Словеньску, де ся учіть русиньскый язык як повинный предмет, то значіть, учать ся го вшыткы школярї даной школы.  Поступно зачали зась лем з ініціатівы пана Зозуляка і ОЗ Русин і Народны новинкы взникати далшы школы – днесь їх є девять, перед роком їх было іщі дванадцять, то значіть, не жебы прибывали, наопак. Чом то так є? Сама єм перешла понад двадцять школ в русиньскых селах окресїв Снина, Гуменне, Стропків, Свідник, Бардіёв і Стара Любовня. Кажда школа мать свої шпеціфічности, но єдно мають сполочне – ани в єднім селї, ани в єдній школї не зачнуть ся учіти русиньскый язык самы од себе, треба їх ініціовати.  А кідь ся уж так стане, же по дакількох навщівах русиньскых ентузіастів ся конечно зачне з выучованём русиньского языка, іщі все сьме не выграли, бо тоты школы треба мати все в мерьку – мінімално двараз до рока ся з нима контактовати, знати о їх проблемах, помагати їм методічно, але і в другых вопросах.  А ту не є хто. (Потвердив то і  8. річник &